Маленький острів тільки наш з тобою,
Який, як рай, був для нас,
Смерть, немовби залила його водою,
На найгіршу мить перевела час.
Одна зустріч, одне прощання водно́час,
Ти став ще однією зорею.
Тільки сині твої очі
І моя любов присипана землею.
Весна заснула на руках у літа,
Своїм сопінням літо на сон заколихала,
А осінь з землею прийшла зустрітись,
Та й на певний час гостювати зосталась.
Зима хоче землі показати, що з собою принесла,
Пообіцяла пізніше приєднатись,
Одним сірим полотном стануть небеса
Кожного дня чекаєм на "останній" сонця захід.
(Нехай спочивають спокійно всі, хто живе в нашій пам'яті і серці)