Дощі сумні все грають гами
Мов скрипалі виводять ноти,
Опале листі під ногами,
Шепоче - осінь, осінь, осінь...
Стоять в задумі ліс і гай,
Земля скидає буйні шати,
А серце просить - зачекай!
Не дай такій красі вмирати.
Червоні сльози в горобини,
Течуть від вітру і дощу,
Такими плаче і калина,
Благає осені - прошу!
Не йди, хоч близько і морози,
Та є ще час і неба синь,
Постій хвилинку, витри сльози,
Хоч до зими нас не покинь!
Бо як прийдуть лихі морози,
Життя скінчиться - прийде час,
Ми скинем в сніг червоні сльози,
Нехай нагадують про нас.
Галина Грицина.