Не моя… ти тепер не моя…
Шепочу і кричу що є сили…
Живе в пам’яті ніжність і ласка твоя…
Сльози душу, мов камінь, сточили…
Не моя… ти тепер не моя…
Вітер розпач розносить на крилах…
І у кожного з нас тепер пісня своя…
Та твоя лиш здіймає вітрила.
Не моя… ти тепер не моя…
Зник той трепет й жага мого тіла…
Я ж не знав, що гаряча любов то твоя
Ніжно й пристрасно так його гріла...
Не моя… ти тепер не моя…
То чому ж твоя тінь манить всюди?
Нині в тебе щаслива і дружна сім’я,
Та, кохання не можу забути.
Не моя… ти тепер не моя…
Загубив необачно я щастя…
Та не меркне чомусь наша в небі зоря…
Йду до неї немов до причастя...
11.08.2020
Л.Таборовець
Чарівна і красномовна в мене люба подруга!!! Так втішаюся Вашими словами. Навіть, коли відчуваю, що щось не так, вона знайде слова, щоб втішити. ДЯКУЮ, ДОРОГЕНЬКА!!! Гарного літнього дня!
Любонько,Сонечко, вітаю Вас з нашою новою піснею.
Боже, яка пісня! Які прекрасні слова!
Спасибі Вам за такі гарні слова для пісні.
Щастя Вам, натхнення й любові!
Я зворушена і вражена Вашим коментарем, Амадею... Напевно, відчуватиму себе самою щасливою, коли почую, як зазвучать ці слова у пісні!!! Невже це можливо?! В усякому разі, безмежно вдячна Вам за увагу і такий приємний коментар. Щастя Вам, добра, любові та натхнення!!!