Ми так і не наговорились,
Моя покійна вже сестра,
На тебе ми не надивились,
Сказала доля: «Вже пора…»
Багато що не запитали,
Несказаних багато слів,
Якби ж ми знали, якби знали,
Що залишилось мало днів,
По іншому б ми розмовляли,
Про інше б мову ми вели,
Улюблені всі серіали
Ідуть, та їх не бачиш ти…
Осиротіла твоя хата,
І двір охайний опустів,
Квіто́к садила ти багато,
Прощальний шлють тобі привіт…
Тут все тобою досі дише,
Твоїх рук дотик ще живе,
Сховалась ніби на горищі
Твоя душа, яка не вмре…
Дивлюсь на телефон я сумно,
Вже не подзвониш мені ти,
Лиш голосу твого відлуння...
Прощай, ріднесенька, прости.
Та ти на нас не ображалась,
Людина добра ти була,
«Я розумію», - ти казала,
У кожного своя сім»я…
Красуня наша, старша се́стро,
Ми вдячні, що ти в нас була,
З тобою житимемо в серці,
Нам вистачить твого тепла…
І все, чому ти нас навчила,
Всі мудро сказані слова,
Нам додають терпіння й сили,
Ти чесною завжди була.
Ти вже в минулому, сестричко,
У наших спогадах навік,
Душа твоя, як Божа птичка,
Злетіла в небо у ту ніч…
Із долею миритись маєм,
Бо воля Бога є на всіх,
Лише Всевишнього благаєм,
Щоб душу в рай забрав її.
Ми дякуємо тобі, Галя,
Що щастя мали знать тебе,
Небесне царство, вічна пам'ять,
Охороняй нас із небес…
06.07.20
Так, Ігор Степанович, це була красива, світла людина. У неї було важке дитинство, вона втікла у 6 років через ліс у 7 км від клятої мачухи і жорстокого батька до діда, з яким мешкала моя мама, її тітка і хрещена, вона її і виховала. Так що вона нам як рідна. Мене назвали в честь неї. Діток у неї не було, бо чоловік був опромінений, Ми були дуже близькі.... За 3 дні її не стало. На похороні було багато людей, її всі любили. Рідкої душі людина. Царство небесне її душечці.
Щиро дякую, п.Галя, знаходимо сили жити далі без неї... 
Таке життя, але вона залишила по собі дійсно добру пам’ять 
співчуваю... 
