Кажуть, Горгона – та́ іще потвора,
та, поміркуймо, хто її зробив такою?
За що красуня, донька Бога моря,
Несла зміїний німб над головою?
Обманута жорстоким Посейдоном
у храмі мудрої, та мстивої Афіни –
Вона в гнітючій темряві до скону,
повинна жити в образі зміїнім.
Та від наруги все ж знайшла спасіння –
Красивий погляд всіх карав своїм гіпнозом.
Живе все – оберталось на каміння,
Бо спечені на камінь серця сльози…
…Став прихистком горгонам острів в скелях,
Там небезпеку сестри точно не чекали,
Поява ж швидкокрилого Персея,
З щитом дзеркальним – був для них, як спалах.
Відсік серпом їй голову одразу,
І народила вона сина Хрісао́ра
та ще крилатого коня Пегаса –
й сконала в муках, бідна та потвора.
Образа, подив, гнів, жіноче горе -
в застиглім погляді останньому у неї...
…І прославляють у віках Персея,
За знищення жахливої потвори.
кілька разів підходила до цієї потвори. образ - розкішний. основна думка мені імпонує. як на мене, викладена трішки складно. складно - це не те слово, бо все зрозуміло, доступно, але відчувається, що писали не на одному подиху. простіть - що відчуваю, те пишу...
та я оце... як у гуморесках - всі говорять: "Стрижено", а я "Голено". Міфи кажуть, погана Горгона, а я вирішила, що не така вона вже й погана. А скоріш нещасна
Зразково, пізнавально й загадково! Справжня майстриня з минулого і майбутнього, не говорячи про наше сьогодення? Я Вам, трішки завидую, що так не вмію...Із захватом читаю Ваші твори!
Доброго вечора! Тільки не треба на себе намовляти. Ваша лірика чудова. А я в своїх пробах пера намагаюся експериментувати - щоб зрозуміти, що мені краще дається, а за які твори - краще не братися
дякую, пані Таню...я його так і написала- з правильною римою. А потім - "вивернула" . Твір неоднозначно сприймається, і я таким чином "неправильністю" цією роблю протиставлення "вона - він" - "герой - потвора". Можливо, так не можна, та я так побачила
Можна. Не обов'язково дотримуватися однієї схеми римування. Її можна змінювати. Особливо коли хочете виділити якийсь фрагмент.
Ви все зробили правильно, Марино
Сказка быль, да в ней намек — добрым молодцам — урок.Все гарне чи потворне є частиною цього світу і його потрібно сприймати таким яке воно є! Біда в лукавстві та лицемірстві в підлості та брехні!!!