Не кожному вдається народитись,
Коли одна з людських вершин любов,
Біда самій в цім світі опинитись,
Блукати між незвіданих основ …
Казкова жінка, їй би полюбитись,
І не один схилявся, як зустрів,
Та їй нового так хотілось вчитись,
А світ в цей час по своєму дурів …
Щоб жінка - математик і філософ …
Та це й сьогодні чудасія із чудес,
Та ще й закохують у себе коси,
І подих ледь захованих грудей …
Ну хто ж таку та міг би не любити,
Та сірість стежку протоптала не просту,
Кирило наказав за розум вбити,
Погнав на неї дикунів юрбу …
Роздерли на шмаття жіночу вроду,
До слова розуму їм прірву цілу йти,
Про неї ще згадають трохи згодом,
Писатимуть про неї ще віки ….
фото: https://citaty.info/character/gipatiya
"Двійка суспільству", як ви написали у відповіді на один з коментарів - це абсолютно точна характеристика цього злочину.
Релігійні фанатики - це таке зло, що все поглине, тільки дозволь. От і поглинула розмаїту, багатоголосу Елладу сірість Темної Доби.
Хоча, гадаю, яким би красивим не був Ваш вірш, сама Гіпатія була б ним дещо здивована. Адже вона в першу чергу позиціонувала себе як вченого та філософа, а залицяльників відправляла далеко й надовго. Інші були в людини пріоритети. Хоча вірш, незважаючи на це, залишається чудовим, це я просто про те, що сучасне суспільство все ще не так далеко втекло від того, колишнього, як хотілося б.
щодо такого образу, то я всього лиш подивився на малюнок Рафаеля і ... можливо на актрису, що її зіграла) ... але я згоден, тому і написав "але їй хотілось вчитись" ... дякую а суспільство на жаль не втекло нікуди ... що вулиця України, що вулиця США ... той ж маніпульований натовп(
.... щодо залицяльників ... такі жінки потребують особливих чоловіків ... я думаю, що таким був Полісфен ... мені так здається
Ну, Рафаель та фантастична актриса - це дійсно аргумент. Та й хто його знає, до чого вона крім наукових досягнень могла прагнути. Віки, віки, не спитаєш уже. Але те, що відомо з її біографії як на мене малює людину, для якої таємниці Всесвіту важливіші за кохання. Є такі й серед чоловіків, і серед жінок.
Світ, як ви пишете, "по своєму дуріє" в усі часи, і що з цим робити... намагатися не дуріти самому, хіба що.
Взагалі, дуже важлива постать, дякую вам що про неї написали. Хай Атена й Музи будуть до вас завжди прихильні.
мені здається, хто б що не говорив, але кожна жінка хоче, щоб її любили ... і коли це є, то і в математиці можна багато ... це стосується усіх, незалежно від статі ... саме тому я так і написав ... з такими акцентами
що ж так сумно? ваша відьмочка мені сподобалась більше))))) дуже сподіваюсь, що про Таку Жінку не тільки писатимуть, а ще й на ділі покажуть своє кохання, турботу, вміння захистити від дикунів, і розвіяти ту біду-самоту... Любов-то найкоротший шлях на вершину, шкода що не найлегший.
виявляється, що попередній вірш був веселим, а цей сумний ... та так якось пишеться ... дякую, що читаєте ... я ще доберусь до оптимізму а історія цієї жінки - це як двійка суспільству ... на жаль
То був натовп войовничих релігійних фанатиків. Світ так і не навчився протистояти агресивній меншості, завжди вичікує і терпить -- може, пронесе? А хтось за це розплачується.
так ... більшість нищить принижує меншість ... минає час ... і принижує іншу меншість на основі ідей попередньої ... бо сама неспроможна ні на що ... наче цикл якийсь ...
Кидають бруд, щоб не сяяли білизною, яка муляє очі сірості, на жаль....Але, дощ очищає бруд. Троянда, навіть, якщо її кинули в багнюку, залишиться трояндою.А багнюка залишиться багнюкою
згадалася недавно убита спортсменка в Афганістані талібами ... і дружба з ними росії зі своїм дурнуватим кирилом ... та цей світ взагалі не міняється ... як таке може бути ... все більше замислююсь над цим питанням ... ((((((
Ви праві. Людська натура не міняється. Напевно, якби Христос прийшов у цей світ тепер, його б так само знищили. Можливо, іншими методами, байдужістю, глумом, зневагою...але....Хоча, десь у глибині душі ми все ж знаємо, що не всі такими є, не всі...є і інший пласт людей. Людей, що пройшли трансформацію і дещо про світ зрозуміли. Просто ми живемо в такі часи, коли все дуже чітко проявляється, і дуже швидко. Саме час відділення зерна від полови.