І дощ, і грім, і вітер невгамовний,
І перший лист липучий і рясний!
... Світанок будять – болісний, безмовний,
Кохання сад і ластівка весни.
Ми ще з тобою повеснієм, доле,
Бо сотий раз, як поклик відкриття,
У зелені гілля бринить довкола
Кохання цвіт і ластівка життя.
О весно, твій вогонь зелений всюди,
Люблю твого могуття кригохід...
Зелений сад – він завтра жовтим буде,
Але наповнить дивна сила плід!
Затихне шум. Зважніє верх зелений.
Та знов заграє світлом лист рясний.
Благословить нащадок твій натхненний
Кохання сад і ластівку весни.
Яўгенія Янішчыц
Кахання сад і ластаўка вясны
І дождж, і гром, і несціханы вецер,
І першы клейкі лісцік выразны!
...Абуджваюць балючае дасвецце
Кахання сад і ластаўка вясны.
Яшчэ з табой мы павяснуем, доля,
Бо соты раз, як позва адкрыцця —
У светлыні агромленага голля
Кахання май і ластаўка жыцця.
Вясна, агонь зялёнага азарту,
Люблю твайго размаху крыгаход...
Зялёны сад — ён стане жоўтым заўтра,
Але нальецца тайнай сілай плод!
Аціхне шум. Ацяжалее крона.
Ды зноў успыхне лісцік выразны.
І блаславіць нашчадак акрылёна
Кахання сад і ластаўку вясны.
