всюди з нами ходить привид. він ходить з нами весь час,
нагадуючи про смерть: он, наприклад, від дерева,
що завтра впаде на чиїсь необачні плечі.
він каже, наш страх – наш святий недоторканний запас;
а ще нас переслідують набагато страшніші речі,
ніж смерть,
щоб їх боятися. тут важко розібратися:
боятися чи ні?
а може, ви підкажете мені,
що вам самим краще: бути хоробрими чи живими?
не думайте, що це – безглузде запитання,
бо так воно й є.
ви вже мене замучили своїми
психологічними, світоглядними, економічними
та иншими небажаними кризами.
мабуть, до вас не долітають
мої крилаті фразеологізми,
бо я вже й сам повірив, що кожному – своє.
герцог нортумберлендський зійшов на високу могилу,
і промовив: наша хоробрість славитиметься й без нас.
гей, застосуймо ж, браття, всю нашу збройну силу,
щоб нам не зазнавати поразок та образ!
хай наше боягузтво, вдавшися до брехні,
придушить себе остаточно. як думаю, так і буде.
а якщо я збрешу, не дозволяйте мені
завоювати весь світ, і прославитися повсюди!
і ось твій страх знецінився. твої сили блукають, де схочуть;
твої ради минають, як оргії; твій розум грає в м'яча.
ти скликаєш людей у похід, а вони глузливо регочуть:
наш володар впав у хоробрість, як в калюжу мале дівча!
хай ваша високість нам вибача,
ця вистава не знайде в народах вдячного глядача.
так промовляє страх. ти не знаєш цієї мови,
ти справді почуваєшся маленьким і дурним;
ти піддаєшся гніву, вбиваєш всіх своїх друзів,
виступаєш сам проти ворога, і укладаєш з ним,
як засвідчив шекспір, угоду
супроти власного народу,
– ну, а куди веде цей шлях,
знаємо: аж до моральної загибелі в бур'янах.
твій розум зазнав аварії, занепаду та ерозії,
віра давно хитається, пам'ять, мов свічка, тече.
ти не знаєш, чи кидати виклик цій невідомій загрозі,
ти навіть боїшся озирнутися через плече.
що ж сталося? ясно, що сталося:
твій страх тебе наздогнав.
він поклав тобі руку на ліве плече,
і, мов італійський тенор, лагідно проспівав:
такі часи, що важко бути добрим, –
казав шекспір, а ти йому не вір,
бо я не думаю, що це крилате слово
змогло б долинути аж до високих зір
over your shoulder, motörhead
ID:
879784
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.06.2020 18:46:43
© дата внесення змiн: 15.06.2020 21:08:10
автор: Alisson
Вкажіть причину вашої скарги
|
