Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Татьяна Маляренко-Казмирук: Присвята воїну , який загинув під Ілавайськом. Житель Тернівки, шахтар Ігор Власов - ВІРШ
Присвята воїну , який загинув під Ілавайськом. Житель Тернівки, шахтар Ігор Власов
По добрій волі дім покинув,
Наш Ігор Власов в одну мить,
Лишивши донечку, дружину,
Пішов країну боронить.
Сміливо скрізь ішов він першим.
За спини друзів не ставав.
А юнаків жалів безмежно.
Підтримать вчасно всіх встигав.
На шахті лідером профспілки
Був справедливим , не мовчав.
Почувши про майдан лиш тільки,
На захист молоді помчав…
Та знову вісточка невтішна
Летить в Тернівку із АТО.
Життя становиться колишнім.
Війна руйнує вщент мету.
Під Іловайськом він загинув
У тім проклятому «котлі».
То за яку таку провину
Ми гинем на своїй землі!?
Красуню- донечку без нього
Засватав хлопець молодий.
Хіба хотів татусь такого,
Щоб не дожить до цих годин?
Коли його Николь онука
Вже вудку держить у руках.
І довго жде, що клюне рибка…
У дідуся вдалась така!
Бо Ігор так любив рибалку…
Він зачарований був цим.
Кохав дружину до останку.
А для батьків – надійний син.
Немає: батька, чоловіка.
Загинув мужньо патріот.
А скільки ще смертей навіки
Принесли дні сумних скорбот.
За Батьківщину він боровся
За рідний край, шахтарський край.
За цвіт калини, за колосся,
За мир,
за єдність
та зелений гай.
