Ти так далека і близька,
Така красива і земна,
Лукава, щира - непроста
До болю й радости терпка.
Твоє обличчя чисте сонце
Не прийти і не взлетіти,
Б'є усмішка в саме серце
Та вже ніяк не згоріти.
Миле горе - нашим снам
В темній тіні там життя,
Зсиніває море, по кутам
Та все ще десь блищить душа.
Ти лиш не прощай мене, не прощай.
Горами! Іще чуть - все пройде...
Хай тільк сонце аж до берега сягне,
Не в жаль і не журбу, ця темна ніч мине.
