Така радість, літо повернуло,
Всім дарує красу і тепло.
Бо без нього було нам сумно,
Із ним хтось покохав когось.
Всім щастя несе тепле літо ,
І сонце посміхається що день.
Прибрало до рук своє діло,
Із стараннями його веде.
Не лише теплом зігріває,
Іще зростити багаті урожаї.
Бо від осені докори пізнає,
Людей не залише в печалі.
Вб'ють градуси корону вірус,
Надасть дихати свіжим повітрям.
У Всевишнього Бога несемо віру,
Лише до нього лишилась довіра.
Нехай зникне ота мікроба,
Заполонила увесь білий світ.
Вона нелюду має подобу,
А нас задовольняє квітів цвіт.
Сердечно дякую за такий чудовий коментар та високу оцінку і підтримку, дорога Танюшко,за такі теплі зустрічі та увагу!
Добра тобі, натхнення і море приємних вражень і почуттів!
Дорога і люба, моя рідненька Катюшо, як же нас об'єднало коло поезії!.Стільки зараз багато роботи на огородній ділянці, та коли не має ні від кого чекати допомоги? Не приходиш, а прилазиш додому.А іще чекає любима справа, то напившись пігулок пишеш свій наступний вірш.Хоч у тому маєш радість! І чекаєш підтримки від друзів! Дякую Вам, що Ви у мене є!Щасти Вам, дорогенька завжди!