́Вже яблуні зайшли у тяготу.
Уже червнево замутилось небо.
Щодень вершиться так , як літу треба -
Відходить травень, забира сльоту.
Щедротно розливається теплінь:
спекота, грози субтропічні, штилі.
Напнулась на смерек далеких шпилі
Хмарна туаль - білеса світлотінь.
Пташині гнізда у чеканні - вже
без залицяльних од провадить птаство.
І засвітилась ночі зірка ясна -.
Краєчок неба з овиду іщез.
А місяць сріблом сипле навсібіч,
Дзеркалить плесо сяйвом золотистим.
У тихих водах і таких пречистих
Ставок купає зорі голубі.
Йде до Купала ... День за днем
збіжить і червень - липами одквітне.
І ми у літі, як те літо квітнем.
Із року в рік пори цієї ждем.
