Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Глянцев Сергій: Сумська фортеця. Отаман - осадчий Герасим Кондратьєв - ВІРШ


Глянцев Сергій: Сумська фортеця. Отаман - осадчий Герасим Кондратьєв - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 13

Пошук


Перевірка розміру




Сумська фортеця. Отаман - осадчий Герасим Кондратьєв

Глянцев Сергій :: Сумська фортеця. Отаман - осадчий Герасим Кондратьєв
- Великий піст 1655 рік - Скрипом кричать, підводи писком скриплять, вози Коні, рябі да чорні волів ведуть, з дітьми. Курявой, підіймає порох з землі, каблук Мірной ходой, ступає, сотня козак. Та, в’юк, кожному, давить плечи В кожного, мрія є, що: - Десь отам, далече, щастя його і є. З вишнею, з ганком, з тином, з дітьми… Допри лиш, крам. Шеляг, да «рупь з полтіной» видано, грошей нам. Їдем, трясе нівроку в когось, скрипить сідло Стукіт, відер та кроку, неспіхом, діло йшло. Грузло було, в болоті разом, тягнули його Коли, натрапляли на борті, то, було в меду, чоло. Он, з люлькою скаче, чубатий хрещений в бою, козак Він, ніби летить, до хати не мов, задніпровський птах… Кінь, як дьоготь – ворон чорний Герасим, черкас моторний Рубаний шаблЯми, стріляний кулЯми Було діло, у бою, та, з коханой, у гаю. Отаман посіяв в серце, безліч мрій, ну, десь відерце І гадав, поки дійдуть добрим, пагоном зійдуть. Ось тому, версти шляхів не лякали козаків. На заваді їм, ставали: вовк, розбійник… Де, стріляли, де, рубали шаблями, а де, гнали граблями. Як оті, наймити, йдуть москві служити Полишая, Ставище, йдуть, на давнє, згарище Щоб, осіли на віки, в Дикім полі, козаки. Там, де шляхта б, не чіпала і грошей було б, чи мало. Залишають, свій кордон, в Слободу… Де, інший трон, їм дає і волю й землю Ну, так - ніби, не напевно Кажуть: «Брешуть!» Кажуть: «Ні!» - Перевіримо, самі. - Липень 1655 рік - В білій сорочці, ранок, в променях сонця, гай Жайвір, вітає світанок зорі та ніч, прощавай. Хай новий день, буде добрим щастя, хай він, принесе Та, стук сокири, черкаса вітер, в Луку віднесе. - Батюшкі!!! Борті та бджоли! Знову, отаман ловчить Станом стоять, в моїм полі й мріють, гайок прихопить. Був же, цікавий малюнок, дивний такий, натюрморт, фарбами! Перший, гатунок! Замість ідилії - полк. Білоцерковський, гетьманський мріють, фортецю ладнать Щоби, нащадок османський край більш, не зміг грабувать. Писано лист, Олексію, прошеніє, дано йому Московія, теж має мрію та віри, нейме ні кому. Вдруге, вже гримають в двері - «Молім і просім..!» - в листах. Ляхи, татари, підперли та, марний, путивльський: «Ах!». З дружинами, з дітьми, на возах, у полі. Та місце, все ж є, серед річок трьох, прозорих Де вьюн, та карась клює. Бобри, там ладнають хатки на Пслі, схил повстав стіной Сума, де є все, в достатку та, Стрільна, підковой одной. - Фортеця, на схилі, найкраще! - Ми, будемо вірні, ти знай! - Служеніє візьмем, найтяжче… За це, землі й гроші, подай!!! - Січень 1656 рік - Завзяття, помічєно царем лише, на умовах, таких: - Бортєвіх дубів, не чіпати! - Щоб, в лісі, було без доріг! А то, ну як завжди, в нас, буде. Шляхи, ти ледь встигнеш, владнать До тебе, з усіх, від усюди на ганок, полізе, тать. - Осядь! На чорнозему, дивнім… Обіцяно: луки, та ліс. З державництом, все примітивно в дорозі, розтягують віз… Отаман та сотня, ладнають гуральню, горілку курить Лиш, з пива й вина, гроші мають й тютюн, можна добрий купить. Де, пильнеє око, та розум керують, натхненной рукой Розквітнуть, барвисті троянди та, стануть млини, над Сумой. Тут, кожен при справі. Герасим дозорних, на шлях спорядив Той, в лісі, той, в полі. По праці, гурт дужий, хлібину ломив. Громадой, живе черкас дружньо до ладу, привчить хоч кого Чуже, красти - гріх, осоружне, те діло, для честі його. - 1 липня 1656 рік - Щоб солов’ї, співали лиш навмисно Заведено «порядок, тут і там» Прибуде воевода, щоб у лісі Фортецю, не збориму, збудував. Черкас, між тим, сволок заготовляє Дуби - тріщать, клени - летять в друзки Фортеця, буде, дужа! От такая… На совість, працювали козаки. Дворян, Арсеньєв, з ним, із Обояні Призначено «пригожих», п’ятдесят. Прийшов, побачив, те от: - Коні п’яні, а хлопці «запряжониє» стоять… Зламалася, гуральня й пару щелеп В піщалях, догорали фітелі… Всім зрозуміло, проти пушок, лемент Як, проти вітру, бризки чи малі. Табачній справі, теж, на горло стали. У роті, сухо, нічого палить… - Сухий закон! От, милості дістали! І ще, з млинів «оброк, должён платіть». Тверезість, та безвихідь, роблять діло. Відвага, тут, з лопатой, там, з кайлом Бувало діло, так, лопата рила Що пили, не встигали згризти, «клён». - січень 1657 рік - Життєве питання, зкріпило. Кондратьєв, Арсеньєв, одне впроваджують, царево діло Фортецю – двуділ, Суміне. Прийнято, на службу полкову в реєстрі, записано все Черкас, вже козак реєстровий він, службу державну, несе. - липень 1657 рік - Йде час, воєвода чатує все, згідно малюнку «Чертёж, да сметная книга…» - Рахує! Де рупь, де копійку, де грош. І в дату, святкову: «Як, рік вже!!!» Він, вдарив чолом, об папір. До, цÁря, Шекспір, ніби пише на тему, улюблену, твір: - В колінах лежу, ще і лаю «Прошу, но не смею просить» Накажеш кусать, то кусаю й дружу, як накажеш дружить. - Веління твої, в моїй праці! Черкасів пристроїв, щоб жить Острог обладнав й таємничий до річки, підземний хід. - Отаман Кондратьєв, гуртує козаків, міщян, да селян Хтось, з вилами, так і чатує а, щоб не дрімать, рве бур’ян. - Ну, зрізали хлопці, там дубів але ж, збудували острог. Як, бджоли, гули, текло з чубів до праці, ставали за двох. Млинів, вже по річках десяток Податку, пів тищі дають. - Є дьоготь, є мед… - з них, податок. Як треба, то більше знайдуть. - Суміжной землі, відмежуйте..! Всю, Берліцьку волость, їм дай! - Ці, жваві, то й експлуатуйте податок, віджене печаль. Відміряно, землі! Верст, десять, окружніх, річок та лісів. «Строєльних» дубів, три квадрати… Черкас, офіційно осів. - січень 1658 рік - Минуло три роки, з осади фортеця з острогом, стоїть Найбільша, з черкаськой громадой, з стін, пушок дванадцять, стирчить. З них, стріляно, й було вже бито… І навчений тим, супостат. Отамана, кличуть з візитом до, світлих, царевих палат. Стандарний, накреслив в масштабі три річки, та «город Сумін» Зібрали, «строєльниє кнігі» й, по свічці, у церкві, святим. Так, в січні, з морозу, рум’яний ввійшов, до вельможних палат Від, пишності дійства, вже п’яний Герасим Кондратьєв й солдат. З почесної варти, в мундирі! Павич… Великодне яйце, розписане краще на ділі, він, шаблею, тілько трясе. Поклони, вітання, зітхання папуга, у клітці сидить Якась, дуже ввічлива пані монарху, коктейлі чавить. Він, папльчиком, манить до себе знов, робить козак, реверанс. Кістлявий, сухий, наче стебел цей, може й не видать, аванс. - « Мы, Вашему рады, приезду. Наслышан, о службе твоей О, крепости, новой уездной, о ссоре, что из-за бортей…» Герасим, тамуючи подих, зібравши, всі думи в одне Із, завчених фразок, доводить що, кращий, «острог Суміне». І ближче до діла, підводить: - На поле, на голе, прийшли Де ворог, та вовк сірий, бродить в підводах, похилі й малі. Нема, чого їсти, та грошей і щоб, хоч би чимось прожить Зладнали, маленьку гуральню щоб, вина та пива, варить. Тютюн, торгували добрячий і нібито діло, пішло Арсеньєв, прибув, з злою вдачей і все, що було загуло. - «Надёжа», звертаюсь до Тебе з благанням, низьким та палким Щоб, знов торгувать, бо є треби Кирило, вже згоден, із тим. - « Отказано! Водку варите для собственной, пьяной нужды. Продажу махры, прекратите! Чтоб, не было этой, беды…» - Випрошую дозвіл, покірно без мита, нам, ярмаркувать Лиш, двічі на рік, щоб дохідно та, в ближніх містах, торгувать. - « Торгуй! А налоги, по святам. - Торгуй! Целий год, без оплат чтоб была, и хата и в хате… На том, и закончим, твой блат.» - Ще прощу, утримання наше за службу, як в інших містах. Коней поморили! Фортецю, звели, на козацьких плечах. - « Отказано! Что там, за место?! Украина? Нет, не она! Лежит, за людьми, нам известна Татарская местность, сполна… И землями, вас наделили, по более, прочих черкас - Вы, борти в лесу, разорили!» З, вогнем був, царевий наказ… Відносини, якось, владнались та звісно, не так, як хотів. Свиня, та гусак, не товариш! Хоч, що би там хто, бубонів. Вже, тягнуть, у новії рямці міського устрою, черкас. Уходницько – бджільна система, громади, тепер не про вас. Почухав потилицю, свою питанням, завдався таким Без грошей вертатись, що в бою де, всі полягли, буть живим. Очікують, діти й дружина гостинців, бажають усі Той, плаття, а тому, свитина ще й чоботи, щоб по нозі. - Журитись не треба, отаман! - промовив, йому меценат. Не змірюйте, світ цей, лиш крамом є, справи, що більше «сулят». Реформу слобід, починаєм державницьке діло, кипить. Хто нам, допоміг, тих згадаєм Ви лиш, те що треба, робіть. Про, гроші, скажи: Гроші будуть! Царев посланець, з ними мчить та десь, загубивсь, по дорозі… На, ось тобі, кошель, щоб жить. - 1659 рік - Ромадоновський – князь, та воєводо війська помісні, знов реформував. Названо – полком, військо Білгородське а, Слобідські полки, до рук прибрав. Кондратьєв, зі своїми козаками тієї осені, рушали вже в похід На Миргород, з московськими військами в Полтаві, чули, стукіт їх чобіт. Підкресливши прихільність, московитам зазначивши, бажання, їм служить Він, став полковником, на довгії, на літа ще й розпочав, дворян слободських рід. Город Сумін, тепер, полкове місто фортеці сотень, слухають його Герасим, з усіма, безкомпромісно веде розмови, владой отого... Аж ось, татари, стали попід тином Виговського, товариши прийшли До стін полізли, а з них, гуркіт, з димом штани обісрані, лиш, гості здобули. Тоді, гетман Виговський, шле письмово: - Мені скорись, бо прийду, все спалю!!! Не буде в місті, добре та казково… Герасим, рве листа: «Нє ізмєню…» Між двох вогнів, маневрував полковник Гетьманським та московським, як корсар Писав, запевнення про дружбу і тим часом: «Був бій зі зрадником! Я, полонених взяв…! Коли були, повстання промосковські Дейнеків, та Мартина Пушкаря Споборників, підтримував полковник Іван Донець, до Сум втік, як щуря. - 1660 - 1670 роки - Вдачей Кондратьєв, залізний знає, хто – що і як – є Лихо твориш, суддя грізний чесно здобув, то твоє. Мав, дві дружини є діти, донька Марія й сини Всі козаки, ніби литі, чотири, стрункі ясени. Бажання мав, Герасим, щоб здобуте вся його, влада, важилі, звання Була синам. Такі, нещадні пути, життя обірвуть, трьом полковникам. Лише Андрій, став стольником й дворяном й найдовший вік, у нього, лише був Допомогав, і церкві і селянам за те, пошану, рід його здобув. В часи руїн, здебільшого, червоний домішано до фарб Щоб малювать, як ллється кров як гинуть люди, коні Лиш би, комусь, над всім, владарювать. Кондратьєв, з полком й царськими військами Веде діяльність – свій, серед своїх Цей метод, перевірений віками Шпигунство з розвідкою, ото, спарва їх. Ходив, на Переяслав. В Чигирині та, по Дніпру, брататись закликав Ну, клястись царю, що я буду вірним в Жаботині, теж «подданих» шукав. Були бої, у Пісках, та при Варві Сумський козак, там, не один поліг. Вмирали, з полковими хоругвами де, Богоматір, Миколай, Архистратиг. По вбивстві Брюховецького, гетьманом став Дорошенко, котрий береги, з’єднав обидва Його, листування, з Ромодановським теж, вони везли. Герасим та Петро, товаришують Папір, все стерпить, тільки напиши Про, переймання, долею держави Завзятті й вірності, до Вашой милості. Знов, кликав цар, обсипав «похвалами», підсилив вплив, полковник, аж цвіте… Тут, зміни на Гетьманщині, булавой вже Многогрішний, власноруч трясе. Вважаючи Дем’яна, ще не певним і недостойним, провідних посад Кондратьєв, по окрузі розсилає, листи щоб, гетьманство його, не визнавать. Себе він, бачить, з тою булавою контркандидат на гетьманство, лиш він. Цар й Мгогогрішний, листувались, між собою про той, жаданий, більш усього чин. З полковником, проведено розмову… Зазначив: береги, та полюси. Ввели війська, до міста, щоб, він знову не написав, в Гетьманщину листи. Фіаско, в гонитві, за булавою істотно вплинуло… Герасим, в доску свій Він, бере участь, в заходах спокою і душе Разіна, повстанницькій розвій. Передає у Бєлгород, папери під час, усунення Дем’яна Від старшин, що, Многогрішного у глухий кут заперли Йому віддячив, при нагоді, він. Присутній був, при здачі Дорошенка. Охтирський полк, до послуху схиляв коли, ті бунтували, під Путивлем Там, миротворець, по хребту дістав. - 1680 рік - Всі знають: «Якщо треба, то, благай!» Тим більше, цар, такого вимагає - Якщо, вам треба, то бери тягар - Я, Бог тобі і не дивись, на небо. Знов, чолобитну, писано царю Про те, що вік, без сил, та ниють рани Ходить, не в змозі, да і на коню вже, не поскаче, острімглав, отаман. Прохає грошей, за осадчий труд за села Вирь, Старе село, Піщане За Кровню, Руднєвку, там, остроги встають а в них черкас, цареву службу тягне. За, старістю моєю, щоб Григорій спадково став, полковником в Сумах А я вже, зосереджусь, вийнятково на, господарських справах, та бджолах. - 1687 рік - Той час, прийшов: « За службу і за рани…» І за усе оте, що він робив Герасим, став… Ну, ким же? Так, дворяном! Герольд, його, гербом нагородив. Він, свої землі, розділяє між синами рідня йому, старшини провідні І з, московитом, і з, гетьманцем шуринами Кондратьєви, були споріднені. Зі свого зиску, від займанщин, та оселень земель, млинів, селянського труда. Він будував, церкви, щоб, в їхні двері за вірою, поперла голота. Монастирі Успіння та Предтечи, у селах, школи, при церквах ініцював. Собор Преображенський, Воскресенський що, кам’яницей першой, в Сумах став. Там, двері в місто, з кам’яной стіною за муром дужим, церква постає Барокко стиль, українського крою Кондратьєв гроші, на перлину цю, дає. І Воскресенська церква, згодом стане Останнім прихистком, Кондратьєвих, в Сумах Бо, скарб, збирав отаман, що не в’яне Своїм синам й доньці, на небесах. - 1701 рік - По першім році, нового століття в Гаю, на пасиці, полковник помирав Палав закат, пеклися в нім, повір’я а дух отамана, до Бога, крокував.

ID: 877228
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 25.05.2020 13:03:49
© дата внесення змiн: 13.06.2020 11:51:06
автор: Глянцев Сергій

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (66)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Оснащений
Genyk: - Заряджений
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оснащений
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Відблеск
Ulcus: - а точно є таке слово?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відблеск
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Паніка
Еволюція Сайту Поезії: -
Синонім до слова:  Новини
Г. Орел: - Обс :D
Синонім до слова:  Новини
Genyk: - Сорочинці
Синонім до слова:  Графін
Genyk: - Водотримач
Знайти несловникові синоніми до слова:  Новини
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  опора
Зелений Гай: - Підтримок
Синонім до слова:  Злочин
Зелений Гай: - Переступ.
Синонім до слова:  Графін
Тетяна Мош: - Кара́фка
Синонім до слова:  Марсохід
Genyk: - МАРСОПОВЗ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦЬ
Синонім до слова:  Всюдихід
Genyk: - НЕПРОХАНЕЦ
Синонім до слова:  Злочин
Genyk: - ГРІХОПАД
Синонім до слова:  Дотик
Genyk: - ТОРК
Синонім до слова:  Злочин
Г. Орел: - Протизаконня
Синонім до слова:  Марсохід
Г. Орел: - Марсотачка. :D
Знайти несловникові синоніми до слова:  Злочин
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Дотик
Г. Орел: - Співучасть
Знайти несловникові синоніми до слова:  Марсохід
Еволюція Сайту Поезії: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Графін
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Всюдихід
Оксана Батицька: - Полтергейстер -треба запатентувати :D
Синонім до слова:  Дотик
Оксана Батицька: - Черк( черкнути рукою,нігтем).
Синонім до слова:  Смаколик
Оксана Батицька: - Лакомка,насолодник,солодунчик,цмоколик
Синонім до слова:  Дотик
Svitlana_Belyakova: - Глибоке відчуття щастя...
Знайти несловникові синоніми до слова:  Дотик
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Вікторія Воля: - Любов безсмертна іскра світла
Синонім до слова:  Всюдихід
Г. Орел: - Коронавірус
Знайти несловникові синоніми до слова:  Всюдихід
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Під,їзд (у будинку)
Open Air: - наголос на і?
Знайти несловникові синоніми до слова:  Біжутерія
Open Air: -
Синонім до слова:  опора
Open Air: - відчай
Синонім до слова:  опора
Оксана Батицька: - Хребетність
Синонім до слова:  опора
Оксана Батицька: - Міць
Синонім до слова:  опора
Г. Орел: - Лушня, атлант, каріатида.
Синонім до слова:  Любов
яся: - любов - магніт
Синонім до слова:  Подвиг
Г. Орел: - Супервчинок.
Синонім до слова:  Подвиг
Svitlana_Belyakova: - прояв любові
Синонім до слова:  опора
Svitlana_Belyakova: - химерне підгрунтя
Синонім до слова:  Подвиг
Badendor: - Героїчний вчинок
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Лісник: - Чеп́іга
Синонім до слова:  Консультація
Дід Петро: - Розтлумачення
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Утримачка
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Утримака
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
Дід Петро: - Хапавка
Синонім до слова:  Консультація
Г. Орел: - розтлумачення
Синонім до слова:  Совість
Г. Орел: - Ангел-охоронець
Нові твори