Душа співає в тремтливім леті,
Із вуст гарячих слова палкі.
Немає кращих на всій планеті
За ті, що в серці, як мед, п’янкі.
Ти мій коханий, ти мій єдиний,
Як легкокриле ім’я твоє.
Пухом кульбабки, зором незримим,
Ніжно торкаєш, щастя, - ти є.
Дякую долі за зустріч ранню,
В осінню пору тепла посів.
Вливавсь у мене новою гранню,
Вулканним вихром із почуттів.
Пила всеціло твою нестримність
Та віддавала свою до дна.
Вплітаю стрічку у часу плинність,
Зоріють букви - любе ім’я.
19.05.20
Вітаю Вас Валю з новою нашою піснею.Такі слова! Така пісня торкнеться не одного серденька.Спасибі Вам
за такі гарні слова для пісні.
Щастя Вам, натхнення й любові!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Андрію Васильовичу, навзаєм! Я слухала Ваш голос і серце повнилось тремтливим хвилюванням, а мелодія бриніла ніжністю та теплом, переповнюючи собою простір! Дякую долі за те, що подарувала мені зустріч з Вами!
Вливавсь у мене новою гранню,
Вулканним вихром із почуттів.
Прекрасна лірика кохання! Звісно ж ім'я коханого найкраще...Щастя і любові безмежної Вам!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00