Коли об’єднує любов два серця назавжди,
Щаслива пара обіцянку хоче дати
Як буде важко: «Зупинися, пережди»,
А потім зможете спочатку все почати.
Якщо ви разом, ви-одне життя.
Ви-ціла, неподільна половина.
Бо чоловік без жінки, як мале дитя,
А жінка без коханого- це недописана картина.
Ви пронесіть любов свою як від початку так і до кінця.
Зумійте не згрішити, міру майте.
І в 70 разом із дітьми,випийте винця.
На золоте весілля молоді роки згадайте.
Повірте,в розкоші ви щастя не знайдете.
Від дорогих речей міцнішим шлюб не стане.
Лише в підтримці ви складні шляхи пройдете.
І лід «розлуки» зразу же розтане.
Одне крило не має стільки сили,
Без іншого високо не взлетить.
І щоб вам не казали, не просили.
Своє кохання ви зумійте захистить.
Кохайте щиро, віддано, ласкаво,
Обман залиште і по совісті живіть.
Коли запал в очах горів і вам було цікаво,
Ви той запал до смерті збережіть.
ваші вірші такі сильні і мудрі що у мене виникло ще дне запитання до вас:скільки пройшло часу відтоді як було зроблено фото,я маю не увазі ту дівчинку в жовтому.Прошу пробачення ,що цікавлюсь,причина одна ваш талант.
Дуже сподобався твій вірш, дорога? На жаль не знаю твого імені. Поділась своїм секретом, напиши у коментарі своє ім'я! Дякую тобі дорогенька! Щастя тобі і успіхів у творчості!
Рада знайомству, дорога Маринко! Я не буду вказувати стільки маю років, те не головне! А родом з Полтавської області.
Наш клуб поезії збирає друзів в одне коло, а воно зростає з кожним днем!
Бажаю тобі успіхів і високих поетичних злетів, удачі і наснаги!