"Еди и смотри" - реклама попкорна
***
"Дедушка без адреса" - вокзальный бомж
***
"Слезопыт" - психолог
***
"Трое в ломке, не считая собаки"
***
"Девять дней одного гада"
***
"Тени забитых предков"
***
"Тело было в Пенькове"
***
"Подсидыш"
И снова улыбнули. Вспомнились свои некогда инертрепации на названия старых фильмов
«Фантомас» - ФантаКвас
«Терминатор» - Терпинапол
«Чёрный тюльпан» - Афро-тюльпан
«Гардемарины вперёд!» - Горемордвины вперёд
«Трое в лодке…» - Трое в сводке…
«Кавказская пленница» - Кавказская племянница (паляница)
«Старики – разбойники» - Старики – раскольники
«Блондинка за углом» - Блондинка за углём (за рублём)
«Москва слезам не верит» - моськва слезам врёт (моськва в "салями" верит)
«Ленин в Октябре» - Ленин в отрубе. (Ленин в одном белье)
И напоследок – по экранизациям книг одного «застойного» (застольного) генсека
«Малая земля» - Малая змея (Мамин земляк)
«Целина» - Пелена (Цены на)
«Возрождение» - Воздержание (Возражение)
С улыбкой и теплом
И Вы меня улыбнули) Спасибо, Юрий! Теперь я точно не в одиночестве со своими опечатками)) Правда, у нас подход немного разный. Я стараюсь показать как замена всего одной буквы может полностью изменить суть слова, или даже выявить его глубинную суть. А Вы пошли ещё дальше! И шире Ещё раз спасибо! С теплом, Л.
У вас в кинозале очень весело! Под песню «Наш паровоз вперёд летит, кому не остановка…», ударник кому нести чего куда получил признаки на фестивале имени Долорес и Барури, которые вручает Сильвестр с талоном!
Чудовий твір! Я прочитав його з великим задоволенням! Розсмішили «Трое в ломке…», сподобались «Девять дней…», «Подсидыш», грає розгнуздана уява, почувши «Ближе к телу, как говорил Ги де Мопассан (Остап Бендер)», а «Тело было в Пенькове»! До цього переліку я б додав бонус «Пермская обитель». Але що б це могло бути? Пермська колонія, в якій за нез’ясованих обставин загинув Василь Стус? Це сумно. На завершення веселіший спогад – фраза з радянського фільму «Ты как Стендаль: красное – по-чёрному!..». Я колись перед дівчиною похизувався іскрометним жартом: «Ти – як Бальзак!..». Потім карався: «Ерудит нещасний…» Дякую Вам за прекрасний допис і зичу добра та гараздів!
Щиро вдячна Вам за такий грунтовний відгук! Приємно, що мої невигадливі "ляпсуси" спонукали Вас на роздуми і спогади. Нагадайте, будь ласка, в якому радянському фільмі прозвучала фраза "Ты как Стендаль: красное - по-черному"? А що Бальзак? Тій дівчині більше подобалися старші чоловіки?) От і мені згадалася бальзаківська "Шагреневая рожа"))) Завжди рада Вам! Миру Вашій душі і велике спасибі!
В фильме «Одиноким предоставляется общежитие» по сценарию Аркадия Инина актёр Владимир Симонов запомнился благодаря крошечному эпизоду: «А ты Стендаля читал? – «А кто это такой?» – «Пил красное по-чёрному…».
Згодом, спілкуючись з колегою по конструкторському відділу Світланою, я переповідав цей жарт і сплутав Стендаля з Бальзаком.
Іншим разом я почав розповідати анекдот: «Английский лорд сидит в кресле и читает сигару…». Світлана подивилась на мене якось дивно. У підсумку, нам було весело!
В наш час, розмовляючи зі знайомою авторкою про поезію, я підтакнув: «Звичайно, я пам’ятаю рядки Марини Цвєтаєвої «Когда б вы знали, из какого сора растут стихи, не ведая стыда». Потім я з’ясував, що цей вірш написала Анна Ахматова. Мені ще доведеться вибачитись перед знайомою авторкою за своє невігластво.
«Шагренева пика» – чудовий каламбур! Я дуже вдячний Вам за доброзичливу відповідь!
і я надовго була шокована, жорстокість зашкалює. Довелося мені побувати і в самій Хатині, тепер вже меморіальному комплексі. Видовище незабутнє, одні тільки передзвони чого варті. Дуже дякую! Завжди рада Вам!