Я знаю, чому пишуться вірші́.
Це - діти Cерця, що летять на волю.
Їх неможливо стримати в душі,
Єство їх завжди прагне щастя й болю.
Я знаю, кому пишуться вірші́.
Тому, хто напоїв тебе журбою,
Хто струни серця ніжно зворушив
І трунком долі оп’янів з тобою.
Я знаю, коли пишуться вірші́ .
Тоді, коли невидима Пір’їна
З самого неба десь на віражі
Легенько сяде на плече несміло.
Почне в думках твоїх кубельці вить.
І спокій забере і вже ти мусиш
По правилах Її тепер ходить,
Невидимої втіхи з Нею вкусиш.
І потім стане легко на душі.
Не довго, до наступного тремтіння…
Я знаю, чому пишуться вірші-
Це - чисті сльози нашого прозріння.
Ідея супер. Дуже сподобалася задумка описати причини народження віршів. А тепер трішечки про похибки.З римами є лише одна критична проблема- в третьому катрені немає рими "пір"їна-несміло". Я б в цій ситуації "запропонував би" пір"їні пролетіти ще трішки вниз і сісти на коліна. І вийшло б так-"...тобі несміло сяде на коліна". Ну, і в четвертому катрені збивається дуже ритм через надмірну кількість складів у четвертому рядку. Тут я б Вам запропонував замінити "насолоду" синонімом- на "втіху" або "кайф"(на Ваш вибір).І буде або "...невидимої втіхи з нею вкусиш", або "...невидимого кайфу з нею вкусиш". Хай щастить!
VD))) відповів на коментар О.В.Рожко, 02.05.2020 - 17:59
так є. це справді так. часом іде згори або зсередини. коли наболить чи визріє. це складна математика розуму і душі або глибока лірика чуттів серця. у кожного по - своєму. Натхнення ВАМ!
Vita D. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таке досконале пояснення! Насправді я не знаю, чому приходять вірші. Але я їм дуже вдячна,вони-моя терапія)
так є. це справді так. часом іде згори або зсередини. коли наболить чи визріє. це складна математика розуму і душі або глибока лірика чуттів серця. у кожного по - своєму. Натхнення ВАМ!
так є. це справді так. часом іде згори або зсередини. коли наболить чи визріє. це складна математика розуму і душі або глибока лірика чуттів серця. у кожного по - своєму. Натхнення ВАМ! 
