В небі зорi – як сяючi точки...
Тин чужий в напівтемряві... сад...
І з'являються ніжні рядочки
Під вечірнє скрипіння цикад.
Сон моїх побратимів долає –
Він на фронті – величніший дар:
Хтось кохану вві сні обнімає,
Хтось волає, бо мучить кошмар.
В цьому світі війни та пороку,
В цім будинку ворожо-чужім,
Ллється ласка рядків до потоку,
Що коханням нахлине моїм.
Ти, немов за півкроку, – де двері
І читаєш з-за спини листи,
Та чи зможуть слова на папері
Всі мої почуття донести́?!
Може завтра роздiлять нас "Гради"
На поранених і на мерців,
Нині ж, ти, наче тут, і я – радий,
В цій кімнаті, де повно бійців.
І ніхто не відніме ці миті
В тих, кого розлучила війна,
Душ, єднанням що в тиші повиті,
Обiйма увi cнi чужина.
Оригінал.
В небе светом загадочным точки,
В полумраке чужой палисад,
И рождаются нежные строчки
Под вечерние скрипы цикад.
Рядом спят на полу побратимы,
Сон на фронте – бесценнейший дар,
Кто во сне обнимает любимых,
Кто кричит, проживая кошмар.
В этом мире войны и порока,
В этом доме враждебно-чужом,
Я пишу тебе нежные строки,
Будто глажу тебя перед сном.
Будто ты где-то здесь, в полушаге,
За спиною читаешь тетрадь,
Будто смогут слова на бумаге
Всё, что чувствую я, передать.
Завтра утром опять будут "Грады"
Множить раненных и мертвецов,
Но сегодня ты, будто бы, рядом,
В этой комнате, полной бойцов.
И никто не отнимет мгновенья
У людей, кто войной разделён,
Этих душ в тишине единенья,
В передышке короткой на сон.
ID:
872866
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.04.2020 11:13:26
© дата внесення змiн: 19.08.2020 10:28:47
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
