Щодень минає в німоті гнітючій
Людей цей карантин терпінню учить.
Двадцятий рік несе всякчас сюрпризи:
Коронавірус, хантавірус, криза.
Страхи ведуть в розставлені капкани.
Неспокою кровлять душевні рани.
Найбільший ворог – паніка наразі,
На руку це ненависній заразі.
До бідного іде й до депутата,
Всерівно чи квартира це, чи хата.
За найсвятіші цінності на світі
Життям платити починаєм мито.
Безлике «нагреби» іде походом,
За грішми забувають звідки родом.
Віз правди ще стоїть на місці й нині
Меч кари зависає в павутині.
Напевне людству новий шанс дається,
Обнулений разом весь світ проснеться.
Зерну добра пора вже проростати.
Біда ж піде, забравши чорні шати.
Біда піде - однозначно... Але можеврешті наша влада зрозуміє, що вкладати кошти треба у медицину, у лікарні і все те, що захищає усіх людей, бо ця пандемія поставили у один ряд усіх, ніхто не втече у закордонні лікарні рятуватись....
Любонько, Ви наче з моїх вуст зняли ці слова. Наші багатії звикли тікати з рідного корабля, а тут не втекти, навіть на острів.., бо літати не можна. Дякую за такий відгук. Рада Вам. Будьте здорові!
Дай Бог, щоб так було! Бо зараз комусь карантин, відсутність заробітку, а комусь - надприбутки, хоча б на тих масках! Невже це таке складне виробництво, що його не можна було терміново наладити у нас, і дати якусь копійчину НАШІЙ голодній сім'ї? Ні! Треба за валюту купувати!
Щось я нічого не розумію у "мудростях" нашої влади!
Зворушливі рядочки Олесечко... нажаль тепер таке сьогодення. Мусимо і це пережити!!! Тримаймося! Гарного тобі настрою, міцного здоров*я і Божої ласки!!!
Глибоко зачерпнули тему. Душевний біль стискає нині груди,глибокий подих - народжуються рядки, є мрія, що позбудемось пандемії- ознаки Іуди і навесні в надії, що згинуть усі ці напасті,відійдуть страхи...