Про кохання я вірші складаю,
І для мене це щастя...Я знаю,
Може декому дивним здається,
Що любов"ю пала моє серце.
Я ж не вмію в житті не любить,
У житті я люблю кожну мить,
Кожну квіточку, кожну хмарину,
Я любитиму вічно, до згину.
Коли кажуть:"Кохання немає",
Що ж тоді в моім серці палає?
Що палає у мене в душі,
Заставляє писати вірші?
З мене музика ллється рікою,
З мене ллються рікою пісні,
Розцвітаю, мов квітка весною,
Як читаю вірші чарівні.
У віршах тих недоспані ночі,
Й почуття ніжні, щирі жіночі,
І веселка в зелених очах,
Й найніжніші твоі почуття.
Я читаю вірші і п"янію,
Я інакше вже жити не вмію,
Я спілкуючись з Вами в Раю,
Від кохання, молодшим стаю.
Ваші вірші,ваша творчість і нас заставляють літати і молодіти.І сподіваюсь що ваша поезія буде ще жити довго і приносити насолоду тим хто прийде потім.
Гарно,Васильовичу! По іншому й бути не може, адже ЛЮБОВ - ЦЕ БОЖЕ ДИВО...І кожен час, і кожну мить,
чи молодий ти,чи вже сивий: спіши любить,спіши любить!..
Спасибі Надійко.
Саме ім"я Амадей зобов"язує, адже воно вміщає два слова
Бог і любов.Одне з них я вже оправдав.
Щастя Вам, натхнення,теплоі сонячноі весни в серці і любові.
Молодійте і щиро кохайте
А про старість свою забувайте
Головне, що душа завжди молода
Даруйте твори, у яких квітує весна!
Натхнення, процвітання, удачі у коханні!
Щастя Вам, дорогий Андрію Васильовичу!
Спасибі Валю.
Ну як, скажіть після таких слів не писати про любов?
Та серденько саме буде складати вірші.
Спасибі що читаєте.Щастя Вам, натхнення й любові.