Розквітли проліски в саду,
Так ніжно, мило виглядають.
До них щоранку я іду,
Вони – красою розмовляють.
Сюди так тягне навесні,
Мов до цілющої водиці
Синенькі оченьки ясні,
Вмістили небо і криниці.
Весна - вся проліском цвіте,
Мов щастя сипле у долоні.
Краса, мабуть, й дана на те,
Щоб розбудити душі сонні.
05.04.2020 р.
Гарний вiрш, Валентино. Дуже вдало змогли ви передати ту природну красу, яку гармонiйно вони доповнюють.
Тiльки от у вас у 8 рядку, якщо ви згадуете про цiлющу водицю, а та цiлюща водиця - вона ж де знаходиться? Якраз у тих криницях, про якi у 6 рядку йде мова. Але якось воно у такому виглядi звучить, що вони вiддiляються цi рядки один вiд одного. Може вам тут, щоб цi рядки були краще пов'язанi мiж собою - помiняти мiсцями 5 з 6 i 7 з 8 рядком:
До них так тягне навеснi,
Мов до цiлющоi водицi.
Синенькi оченькi яснi -
Вмiстили небо i криницi.
Дуже приємно, що мій вірш Вам сподобався.Ваш хід думок, дійсно, набагато кращий. Я якось не подумала. Дякую Вам за таку цінну пораду, якою я й скористуюся. Дуже дякую Хай щастить.
А, i тодi ще, аби якравiше звучало i слова "до них" через рядок не повторювалися на початку рядкiв, то можна тодi у 3 рядку вжити слово "сюди" замiсть "до них":
Сюди щоранку я iду.