ТОМУ, ХТО СВІТЛО НІС ТОБІ
(Василю Квасновському присвячується)
Твердий, як камінь і упертий,
Один із тих, що не здають,
Слова родилися відверті,
Жиди на нього мали лють.
А він горів, палав, іскрився,
Бо Україна - над усе!
І хворий навіть не змінився.
Свій хрест важкий і " там" несе.
Не любить іновірець правди,
Бо б"є вона його, як грім.
А він лиш нею дихав зАвжди
І йшов крізь терни, біль і гнів.
Все скуштувати довелося-
Для України - на вівтар...
І вже туман поміж волосся,
Не полиша косу жнивар.
Останній подих - Україна.
Останній погляд - твій народ.
Прадавня мова солов"їна-
Для тебе - вище нагород .
Ні, не дарма, ти бився, друже,
Ні, не даремно хрест той ніс...
Не вистача... І сумно дуже,
Але скількох ти переріс!
І буде, чуєш, та держава-
Могутня, сильна і жива,
Впадуть з очей гнилі забрала,
Воскресне з попелу вона!
Н.Карплюк- Залєсова
28.02.20.
