Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Український: Веселими й сумними сторінками світу - ВІРШ


Володимир Український: Веселими й сумними сторінками світу - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 20

Пошук


Перевірка розміру




Веселими й сумними сторінками світу

Володимир Український :: Веселими й сумними сторінками світу
- « Ура! Ура!» - кричав Василько. «Я цього робота давним-давно хотів! Він такий прикольний. Але ж він не з дишевих, тату. Ти не всі гроші за ньго віддав?» - запитав стурбовано хлопчина. - «Не переживай, не всі, не всі, синочку,» - гладячи по голові малого, усміхнувшись, запевнив батько. А Василько тим часом носив свою нову іграшку всюди: і в школу, і на вулицю, і разом з ним снідав, і навіть зробив нічліг для цього робота, тому що друзів, на той час, немав. Тай хто хотів із ним дружити. Хіба що дівчинка, з якою той сидів за однією партою, бо більше ні з ким з однокласників спільну мову не знаходив. Василько не багатій. Батьки коли переїхали у місто, то найняли квартиру, тай віддали Василька в ту школу, де навчались переважно діти всіх багатіїв та бізнесменів. Бо щоб піти в просту, то потрібно дуже далеко добиратись... Хлопчині потрібен був справжній друг, та в даному випадку завести вірне товариство було не можливо. Він ніколи не дружив з пихатими і не розумів таких. А в цьому класі, всі без винятку, носи позадирали, один вище іншого. - «Дивно досить» - думав Василько. – «В класі 22 учні, а друга ні одного». Але робот заміняв незамінного товариша. Та все ж нічого не служить вічно, вийшов строк придатності і в нього. Ще вчора ввечері він миготів та вигукував: - «Злочинцю зупинись!» А сьогодні в ранці вже зламався, навіть батарейки "свіжі" не діють. Спайк, як його назвав Василько, більше не рухаєтся і мовчить! Та й ремонту такі забавки не підлягають. З цього приводу Василько дуже засмутився, підбіг до свого батька і з великим хвилюванням запитав: - «Тату! Чому Спайк більше не рухаєтся? Що з ним? Нам потрібно ловити злочинців, що захопили банк.» А батько взяв малого на коліна тай промовив: - «Таке воно життя! Сьогодні радість, а завтра туга. Ми прямуємо веселими й сумними сторінками світу... Життя це книга, яка знаходится в бібліотеці в Бога. Й при тому кожна обкладинка та зміст в ній різний, в когось щасливий в когось не дуже!» - «Хм…» - надувши із цікавості свої маленькі щоки, задумався Василько: - А як туди потрапити? Батько, побачивши таку зацікавленість Василька, знав, що той буде ще і ще запитувати про цю книгу, але вже було пізно. - «Ех, який цікавий, годі вже запитань! Ану швиденько в ліжко!» - Враз змінивши тон промовив батько. - «Добраніч тату» - побажав Василько, тай пішов лягати. Але наслухавшись такого, з голови не випускав, й вже лежачи на ліжку думав і думав про ту загадкову бібліотеку. Так думав, що й наснилось, що він десь ходить, а під ногами не земля, а пухкі пухкі хмарини. По них так босими ногами любо йти, хоч трошки і лоскочуть ноги, таке відчуття, наче скакати на ліжку по перині, але краще. А ось неподалік і двері зроблені з хмарин. - Ух, тииии... Відкрив рота Василько. Цікаво а що там? Підійшов до них хлопчина, постукав, а ті самі і відчинились. - Огогооооо... Я ще в жодній бібліотеці не бачив такого. Стільки поличок з книжками. Тут були: грубі і тонкі, занедбані й новенькі, кольорові та не дуже. А біля кожної із них стояла свічка, але якась не така, як мама завжди купляє... - Нічого собі. Тато був правий. А он одна не горить. Чому? Деж взяти сірників? - почав обмацувати свої кишеньки Василько, хоч ніколи не носив при собі коробки з сірниками, але мав надію, що можливо хоч один сірничок завалявся. Попрямувивши все далі і далі Василько раптом побачив когось у білому, що сяяв наче сонце, та щей начепив на себе крила. - «Привіт, бібліотекарю!» - зовсім розгубленим голосом привітався хлопчина та попросив: - Я хотів би сірника в тебе позичити, щоб запалити свічку, а то всі горять а вона ні! - «Хлопчику,» - звернувся дуже щирим голосом бібліотекар, - тут кожна свічка має свій сірник, як і кожне життя має свою книгу. Та свічка що належала твоїй сусідці, втомилась писати свою книгу. - «Містере бібліотекарю, ні»! - з виступившими сльозами на очах, розповідав хлопчик. - Ви ще не знаєте її, вона просто захворіла. Чи не могли б ви дати її сірник? - «Добре, один сірник - це її єдиний шанс. - сказав бібліотекар, й витягнув із, просто величезної, коробки сірника з прізвищем сусідки та дав Василькові: - Ось тримай». - «Спасибі, спасибі, - подякував Василько, та швидко запалив свічку сусідки: - Вона горить, горить! Ура, вона горить! Бібліотекарю я запалив. - Радів Василько, бо він ще і ніколи не запалював свічок. - «Дуже добре, - усміхнувся бубліотекар, та додав: - Але ж ти не за цим сюди прийшов?» - Авжеж. Містере бібліотекарю, я шукаю книгу "Веселими й сумними сторінками світу!" - Ходім зі мною, ось вона, - промовив добрий книгознавець. - Ого, яка ще новенька, - перебив Василько. - І чиста, а інші в пилюці, обкладинки обшарпані! І тільки бібліотекар хотів подати книгу, та хлопчина взявши собі крісло наполіг: - Я сам, Містере бібліотекарю, я сам. Василько взявши книгу, розгорнув й почав у пів голоса, читати. А там було все його не велике минуле. Деяке він памятає ще, а от деяке навіть вже й забув. - «А от дальше чому пусто?» - Гортаючи й гортаючи пусті сторінки, задав питання хлопчик. На що й отримав відповідь: - «Томущо ти, кожного дня її дописуєш.» - «Алеж я не поет, бібліотекарю,» - зовсім здивовано, не тямлячи нічого, знову чекав на відповідь Василько. А добрий й щирий Бібліотекар усміхнувся та сказав: - Ти поет своєї долі. І так хотів Василько ще поговорити з володарем бібліотеки, але тут мамина долоня розбудила його. - Доброго ранку! Прокидайся "сплюшку" маленький! Час в школу. Ох, якби він хотів ще, взнати що там буде далі. І так кожного вечора засинає і думає, що продовження обовязково ще наснится...

ID: 865634
Рубрика: Проза
дата надходження: 22.02.2020 09:35:48
© дата внесення змiн: 22.02.2020 09:35:48
автор: Володимир Український

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (57)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ulcus, 30.03.2020 - 08:57
і чому мені завжди хочеться плакати, коли читаю ваші оповідання? чомусь завжди уявляється, як ви розповідаєте його дитині на ніч. а вираз «поет своєї долі» - така класна філософія життя для пояснення дитині!
перевірте «дешевих», «не мав», «та й», «неможливо», «вранці», «де ж», «тому що», «але ж»...
 
Володимир Український відповів на коментар Ulcus, 30.03.2020 - 09:35
Дякую. Непомітив помилки) редагую. Щиро вдячний вам що читали. Радий цьому)))
 
Ніна Незламна, 23.02.2020 - 18:45
12 12 16 Дуже гарна розповідь! 16
give_roseЗапрощую Вас на мої прози. Удачі! 21 22 22 shr
 
Володимир Український відповів на коментар Ніна Незламна, 23.02.2020 - 18:48
Дякую обов'язково почитаю))) Щастячка вам)))
 
Катерина Собова, 22.02.2020 - 11:06
12 12 12 Хай всі, дорослі і діти пишуть у своїх книгах тільки радісні сторінки!
 
Володимир Український відповів на коментар Катерина Собова, 23.02.2020 - 16:16
Дуже дуже за))) нехай нехай і ще раз нехай) дякую що читали. Дякую. І зичу вам всіх благ. В міцного здоровячка)
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Совість
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Ручка(дверна)
dashavsky: - Відкриванка.
Синонім до слова:  Смаколик
dashavsky: - Кортячка. Облизуванець.
Синонім до слова:  Ізоляція
dashavsky: - Недоступна інформація.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Смаколик
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ручка(дверна)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Любов - мрія поета.
Синонім до слова:  Любов
Wicenta: - :clap:
Синонім до слова:  Ізоляція
Данило Київський: - Самозбереження :22:
Знайти несловникові синоніми до слова:  ковач
: - коваль
Синонім до слова:  Любов
Г. Орел: - Туга Душі за досконалістю.
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Г. Орел: - Власницький інстинкт
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Поступовність
Синонім до слова:  Ізоляція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю".
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю"
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Нові твори