Ти розмову вела,
Я уважно так слухала,
Пробігало життя,
А серденько так стукало...
Із дитячих тих літ
Малювалась картина,
Як ішла в дивний світ
Немовлятко-дитина
Перші кроки в житті
Ти усі перебрала
І стежки непрості,
Що у світ прокладала
Як в доросле життя
Йшов і сум, і несмілість
Та з роками росла,
Здобуваючи зрілість
Як цікаво усе-
Все писалася книга
Посміхалось лице
І була ти щаслива
Ти розмову вела,
Я уважно так слухала,
Пробігало життя,
А серденько все стукало...
Цей вірш, відчутно, присвята дорогій душі і серцю людині, написаний душевно, ніжно, любляче, з хвилюванням :
Пробігало життя,
А серденько все стукало... Дуже гарно.
Душевний,щирий вірш! Дуже гарно висвітлені почуття. Хай Бог дає здоров*я й завжди чітко вистукує сердечко. А книга пишется, все добавдяються сторінки.
Наталочко доброго ранку. А в мене 22.02 буде чотири роки,як я на сайті. Пишу свою книгу життя,подам напередодні річниці, правда в одну сторінку все не вкладу.
Гарного дня Вам і натхнення!