ЯКІ ЩАСЛИВІ МИ БУЛИ
Світлій пам"яті моєі дружини ОЛІ
ПРИСВЯЧУЮ
Встелю трояндами стежину,
Де ми з тобою в парі йшли,
Я пам"ятатиму до згину,
Які щасливі ми були.
У грудях серденько співало,
Й співали в лузі солов"і,
Вірші на пару ми читали,
То я твоі, то ти моі.
І пісня з серденька лилася,
У вись, у самі небеса,
Я думав вічно буде щастя,
І почуттів святих краса.
Нема...відцвітло...відболіло,
Лиш спогад душу зігріва,
Від поцілунків де п"яніли,
Цей спогад в серці ожива.
Встелю трояндами стежину,
Де ми з тобою в парі йшли,
Я пам"ятатиму до згину,
Які щасливі ми були.
Хай будуть спогади світлі, теплі та сонячні, аби вона тішилася, що Ви живете в ім'я всього того красивого кохання, яке Ви з таким сердечним теплом згадуєте. Співчуваю...
Гарна посвята коханій,Васильовичу! У мене теж немало є посвят своїм уже відплившим в цнший світ рідним: Ось кілька рядків з однієї з них:
"...Я любила, я любила, і коханою буда,
Смерть навіки розлучила, тому я тепер сумна..."