Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Сашко / проза / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Сашко / проза /

Ніна Незламна :: Сашко / проза / 
                                                                                 / Трохи з минулого /

        Зимовий вечір …  Все вікно в білому рядні, чути свист вітру, гуляє хурделиця. В комині час від часу, аж гуде й відразу чути сильний тріск дров. На плиті, в щілинках між кругами видніються язики полум`я, вони, то зовсім маленькі, то від вітру, аж вискакують через щілини. 
Мама на кухні в своїх справах, старша сестра Оля в спальні, читає книгу. А я, наполегливо втримую великі ножиці, вирізаю з газети «Правда» різні картинки.
З веранди чути голоси, згодом сміх і гупання ногами. За мить слова мами,
-Он віник, обтрусіть сніг з себе… І хто в таку негоду ходить…
  Я зрозуміла прийшов брат Микола з друзями… 
В кімнату ввалилися хлопці, веселі, усміхнені, хіхікали й моргали один одному. Як на  мій погляд великі, а я ж тільки піду в школу, правда вже вісім років має бути.
   А в сім років, мене  в школу не взяли.  За кілька днів до навчального року, мама одягла мені сукню сестри, правда, в якій  вона вже три роки в школу відходила. Та то нічого, я до цього звикла. Остання в сім`ї, що не подерлось зовсім, чи то відремонтує мама, все мені перепадало. Сукня коричневого кольору, мама сама її пошила, на жаль вона мені була майже по кісточки ніг. Мама ж вміло й швидко підшила низ сукні, зробила трохи нижче колін. Та й в ширину теж була трохи завелика, але мама посміхалася й цілувала мене в  чоло. Втішала, сказавши, що на вид, я  не така худенька, що обов`язково мають взяти до школи. 
  Та мої мрії не збулися, вчителька запросила мене  присісти за парту. Я така задоволена, сміливо залізла на сидіння  парти. Але на жаль, мої очі, перед собою побачили дошку парти. Мама швидко підклала під мене кофтинку та й так із-за парти  виднілись тільки очі. Ніс впирався в дошку, я скривилася, ледь стримувала сльози, щоб не розплакатися. А  вчителька, мило посміхнувшись, погладила мене по голові й наказала гарно їсти. Бо, як буду така мала, то й на наступний рік не візьмуть до школи.  Ото взнавши про це, мій брат, він за мене старший на сім років, прямо при своїх друзях назвав «кнопкою». Хто був в кімнаті всі засміялися. Тільки Сашко, друг брата, присів біля мене, погладив по голові,
- Ну чого ви дитину ображаєте?
 І до брата,- І не сором, дилда…  
 Мені запам`яталися його сині привітні очі. Я дивилася на брата, вони ж однолітки, чого такі різні?
     Пройшло три роки…   За цей час  всі підросли. Хлопці закінчували десятий клас. Микола з Сашком і Віктором,  так і дружили. В  нашій сім`ї їх називали; тополя, дуб і верба. А й справді,  їм підходили ці  назви. Брат був чорнявий, високий, Сашко ж, русявий, майже такого зросту, як брат, тільки добре вгодований, як мама казала. Віктор трохи нижчий за них,  мав красивого кучерявого чуба, чомусь мав звичку сутулитися. Вражало мене те, що колір очей був однаковим, правда погляд Сашка завжди здавався ніжним.      Одного дня, мама спекла пиріжки з капустою. Поклала їх в миску, прикривши рушником, поставила в кімнаті на столі, де я робила уроки. Їх запах  рознісся по кімнаті, аж слинка потекла, хіба можна було втриматися, не взяти? Смакуючи пиріг, я читала  казку, яку нам  в школі задали прочитати. Це казка про дванадцять місяців, тільки й відволікли мене пиріжки, я знову  занурилася в книжку. Раптом відчинилися двері, в кімнату зайшли хлопці, брат відразу два рази смикнув мене за косичку і суворо,
- Дивися читанку не замасти, ще ж іншим по ній навчатися.
 Я скривилася, від болю, аж сльози виступили на очах.
Сашко відразу до брата,
- От дурень! Це ж твоя сестра, що ти її ображаєш?!
І нахилившись до мене, погладив по голові, вмить різко розвернувшись, дав брату щегля зразу відскочив  у бік.
Віктор розставивши ноги, вже стояв між ними,
-Так харе, півні. Миколо, краще  пиріжками пригости та й підемо.
Я забрала біленький рушник, яким були накриті пиріжки, стиснутим голосом,
-Беріть, пригощайтеся. 
Віктор  першим схопив пиріжок, поспішив до дверей, 
 -Пока «кнопка»!
Сашко знав, що я ображалася, коли  мене так називали, сердито, до Віктора,
-Тю … Та пішов ти! Яка вона кнопка, подивися, як підросла, а вії  які довгі і очі має красиві.
 Микола не звернув уваги на ці розмови, теж взяв пиріг,
-Бери Сашко та  пішли.
- Ой, ще теплі, дякую! – взявши пиріг, сказав Сашко й підморгнувши, вийшов за хлопцями.
 А час летів… Хлопців призвали в армію, служили всі  в різних містах.
  Микола повернувся з армії останнім, він служив водієм  в Казахстані. 
    Вечоріло… Ми всі сиділи за довгим столом в нашому саду . Поруч три старі яблуні «шафран», яблука, ще невеликі, не стиглі, але тоненькі червоні смужки виблискували на сонці. Довкола яблунь цвіли матіоли, я тримала в руці декілька квіток, це подарунок Сашка. Він також кілька квіток дав і Олі. Хоч і  зірвав їх, на ходу, підходячи до столу, все ж  мені було приємно. Я тішилася, що не зробив різниці між мною і сестрою. Хоч я вже навчалася в восьмому класі та мене завжди  в любій ситуації принижувала сестра, докоряючи - ти ж менша  за мене. Веселі розмови, розповіді про службу затягнулися до пізнього вечора. Гуртом  зі столу прибирали посуд, хлопці спішили до клубу. Прощаючись,  усміхнений Сашко підійшов до мене,
-Ну,що Нінок, підросла, мабуть  я  б тебе й не впізнав, якби десь зустрів. Знаю, Микола  скоро буде одружуватись, а я напевно тебе почекаю…
Він пішов, я на якусь  мить наче  завмерла, відчувши, що горять щоки, побігла до хати. От Сашко, таке вигадав! Сам, як дядько мені, а таке утнув, подумала я.
 Брат одружився, адже його дочекалася дівчина, яка  проводжала в армію.
Пройшло два роки…  Я  після восьмого класу пішла на шестимісячні курси, згодом працювала телефоністкою.
  Одного разу, приїхавши з нічної зміни, застала в нас Сашка,  він з братом  за столом  пив пиво. Здивувалася, давно не бачилися, розмови були, що поїхав на будівництво, а тепер повернувся, бо хворіла  його мама. Він один був у батьків, я тільки, як подорослішала,  дізналася, що в нього була сестричка, яка маленькою померла від запалення легенів. Тільки тепер я зрозуміла його ставлення до мене. Його погляд і зараз був щирим, ніжним, як завжди. Та він побачивши мене, з сумом опустив голову і раптом мелодійно, мов заспівав,
*- Ой, Нинок - Нинок… Сегодня жизнь моя решаеться, сегодня Нинка соглашается….*
Я здивовано до нього,
-Тю…. Ти, що п`яний?
Він, вставши з стільця, взяв мене за плечі, прямим поглядом дивився в очі.  В його очах  я бачила сльози, ніяк не могла второпати, що за Нінка й чому сумний?
Він, розмахуючи руками, продовжив,
- Бачиш, чекав коли підростеш… А тобі, ще нема сімнадцять. А мене женять, мама каже, вже старий дуб,  всі одружені, а я ще гуляю, пора гніздо вити.
Залягла мовчанка, Микола смакував оселедця й посміхнувся,
-От набрався…  Напевно перед пивом вже щось пив….
Я дивилася на Сашка, зрівнявшись зі мною, він мав вигляд дядька - велетня. Розуміла ті слова -  «Я тебе почекаю», що колись мені казав, були жартом.  В душі бажала йому щастя. Але цікавість ятрила душу,
-Сашко! А, як звати твою наречену, чому співав такі слова?
Він, переводячи подих, присів на стілець, нахилившись, обійняв голову двома руками,
- Як… Як… Ніною звати, так, як тебе… Якби інакше, я б на ній не одружився…
     Я розуміла, що в цьому винне пиво… Хоч кажуть, що в тверезого на умі, те в  п`яного на язиці. Та я  так не думала.  Мабуть, ще молода була, багато чого в житті не знала, не розуміла 
 Так, таке життя, всі одружуються, але чому примушують одружитися? Хіба можливо не кохає? То ж нащо одружуватися?! Мені по неволі пригадалися моменти з дитинства, як він захищав мене. Якась жаринка пекла під серцем, мені було його шкода, а чому й не знати…..

                                                                                *---*- Рос мовою.
                                                                                                                                                    
                                                                                 Грудень 2019р

ID:  861072
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.01.2020 16:39:20
© дата внесення змiн: 26.02.2021 19:44:43
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 26 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., dashavsky, Ольга Калина, Надія Башинська, Ганна Верес, Світлая (Світлана Пирогова), Любов Таборовець, Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (737)
В тому числі авторами сайту (38) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Білоозерянська Чайка, 27.04.2020 - 13:49
12 Так легко читається Ваша глибока, прониклива проза give_rose hi 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Як вмію.. Дякую за підтримку! give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 29.03.2020 - 17:44
Шкода, що саме так сталося...а міг би ще пару років почекати... frown apple inlove icon_flower icon_flower icon_flower 021 021 love11
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Любочко!.Як кажуть ,що робиться,то все на краще. Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Артур Сіренко, 14.02.2020 - 22:23
Дуже цікаво написано! give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже вдячна Вам! З Днем закоханих!Щастя Вам! give_rose 22 22 21
 
Людмила Григорівна, 20.01.2020 - 20:23
Мабуть подобалась Сашкові Ніна ще з молодих років, але я не помітила, щоб у неї були до нього почуття, сприймала як братового друга і як людину, що її розуміла і співчувала. А одружувався він напевне не по любові... Гарне, життєве оповідання, Ніночко.
12 12 12 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, п.Людо!Різні долі,тут хоч,які б відносини не були...Хтось керує нами...По житті вже підготовлена стежина,по якій ми маємо пройти. Всього найкращого Вам!
give_rose 22 22 21
 
Ірин Ка, 20.01.2020 - 13:34
Цікаве оповідання з жаринкою якогось невимовного жалю...
12 12 12 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую. Іринко! Рада,що завітали! Успіхів Вам!Хай Новий рік принесе мир,здоров*я,достаток, повагу і любов! friends give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
ВАЛЕНТИНАV, 17.01.2020 - 14:06
16 Згадалися й мені ті далекі роки нашого дитинства та юності. Яскраво та чуттєво пишете, Ніно.
Дякую give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам!Успіхів Вам і натхнення! friends give_rose 21
 
меланья, 15.01.2020 - 22:17
Не можна відірватися від Ваших творів, Ніночко 12 Я пам'ятаю їх магію ще з давніх часів 12 12 12 Дякую за задоволення hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Олег Крушельницький, 15.01.2020 - 14:34
12 12 12 Да.на думці одразу слова Омара Хаяма.Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно не мало, / Два важных правила запомни для начала: / Ты лучше голодай, чем что попало есть, / И лучше будь один, чем вместе с кем попало
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Благодарю Вас! Ответ таков-
Бог великий всего на земле господин,
Не вернёт вам назад и денёчек один.
Удачи Вам! friends give_rose
 
Lana P., 14.01.2020 - 21:47
зацікавили...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Ланочко! Щастя Вам! give_rose 21 22 22
 
Ольга Калина, 14.01.2020 - 05:01
12 12 Гарні спогади, гарна розповідь.. give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дужедякую п. Олю! З Старим новим роком Вас!Основне здоров*я й миру Вам! give_rose 22 22 21
 
Любов Таборовець, 13.01.2020 - 20:56
А я здогадуюсь, чому Вам було його шкода... wink Дуже-дуже гарно написали Ви життєву історію, пані Ніно! Захопилася, читаючи... 12 12 16 16 21 22 22 Чудових свят Вам! Наснаги та здоров'я! el el ny1
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Щедрого вечора Вам!З Старим Новим роком!Нвйкращі побажання! friends give_rose 31 21 22 22
 
Галина Лябук, 13.01.2020 - 13:55
Люблю читати, Вашу, прозу, бо вона завжди тепла, світла, життєва, як і цей твір. Ніночко, дуже сподобалось, прочитала в захваті. Нехай Новий рік принесе, Вам,здоров'я, натхнення і радості багато. 12 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Галинко!З Маланкою Вас!Гарної Святкової вечері! friends give_rose 21 22 22
 
Катерина Собова, 13.01.2020 - 08:43
12 12 12 Читається на одному диханні, Ніночко, відчувається, що це правдива історія, пережита автором! Супер!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Катрусю.Завжди Вам рада.
Величезне спасибі за підтримку.Успіхів Вам і натхнення! give_rose 22 22 21
 
Надія Башинська, 13.01.2020 - 06:49
16 39 16 Ось воно, наше життя, без прикрас...
ny5 021 Гарно, правдиво пишете, Ніночко! shr shr shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я щиро дякую, Надійко! Рада,що завітали. Всього найкращого Вам! friends give_rose 22 22 21
 
Наталі Косенко - Пурик, 13.01.2020 - 06:26
Дуже гарний твір, в якому так цікаво і захоплюючо розгорнуті події. 12 12 16 021 Доброго ранку, Ніночко та гарних емоцій. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго ранку!Щиро дякую Наталочко! Гарного дня Вам і натхнення! friends give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie