До 100-річчя “Щедрика”
Миколи Леонтовича, Остання
редакція пісні була створена
автором у 1919 році, незадовго
до звірячого вбивства композитора
чекістами у його рідному селі Марківка,
що на Вінниччині. Всього три ноти, а яка в них сила
і широта – з народин до заклань!
Христос родився, щоб людина мила
життя стеряла не задля страждань…
Всього три ноти! Скільки ж в звуках смислу:
Отець-Бог, Божий Син і Дух Святий...
Лунає «Щедрик – глибоко і стисло:
життя – в єднанні сутностей злотих.
Всього три ноти… З закликом до миру
землян притомних – зовні і в собі…
Під лавкою примостимо сокиру,
та не здамося татю в боротьбі!
Всього три ноти! А яка свобода
у виборі тональності життя!
Та зрадити не можна клятві роду,
Бо запізнілим буде каяття.
Всього три ноти – генії не хиблять!
Ознаки їх доступні і прості.
А ти, тиран, не цуп на себе схиму:
потоп у світі духа – на меті…
07. 01. 2020.
Sauerlande. BRD
ПІСЛЯСЛОВО
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»
– здавалося б, хто з українців не знає цієї щедрівки.
Народжена ще в дохристиянські часи, саме завдяки
українському композиторові Миколі Леонтовичу вона
стала відомою на увесь світ. Їй судилося стати справжнім
символом Різдва, мати безліч переспівів та варіантів
виконання, стати саундтреком до популярних голівудських
фільмів та звучати в кращих концертних залах світу.
Мало хто знає, що ця колядка, відома не лише в Україні,
а й в усьому світі під назвою «Колядка дзвонів», - одна з
найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича.
Існує чимало припущень музикознавців, де саме
Микола міг почути вперше щедрівку і записати її. Одна з них
на Хмельниччині. В невеличкому селі на Заславщині –
Підлісцях, звідки родом його дружина Клавдія Жовткевич.
«Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих,
над якими Микола Леонтович працював майже усе життя», -
розповідає Ольга Прокопенко, завідувачка музею Миколи
Леонтовича (с. Марківка) – філії Вінницького обласного
краєзнавчого музею. – Всього було п’ять редакцій – перша
у 1901-му, а остання – у 1919 році. «Звісно, я чула й таку
версію – про походження щедрівки з Підлісців» – каже
Ольга.. Але у 1902 році Микола Леонтович з Клавдією вже
одружився. На той час він вчителював в Чукові на Вінниччині.
За дослідженнями етимологів, варіант цієї щедрівки все
ближчий Поділлю. А втім, зовсім не суттєво, де Леонтович
записав цю щедрівку – Вінницька область чи Хмельницька –
це усе наш край, а «Щедрик» – співанка наших пращурів.
Саме дякуючи Миколі Дмитровичу, вона стала відомою на
весь світ!
Перше хорове виконання «Щедрика» відноситься
до 1916 року. Тоді цю пісню представив хор Київського
університету ім. Святого Володимира під керівництвом
Олександра Кошиця. Пкрший аудіозапис «Щедрика», що
зберігся в сучасному вигляді, датується 1922 роком.
За кордоном «Щедрик» прозвучав вперше в
українському варіанті 5 жовтня 1921 – на концерті в
Карнегі-Холі в Нью-Йорку. У 1936 році американець
українського походження Пітер Вільховський переклав
текст пісні, зробивши її впізнаваною нині «Carol of Bell».
А після 90-х «Щедрик» зазвучав і в кінематографі - у
фільмах «Один вдома», «Міцний горішок 2», «Гаррі
Поттер» та ін.
Геніальний «Щедрик» Леонтовича – одна з
найбільш популярних духовних пісень нашого
часу. Ще більше про історію створення пісні
можна почитати тут:
https://ye.ua/istiriya/37744
Публікація - диво! І дуже на часі - дякую! А ще у словах - древня історія славянства з його літочисленням, коли новий рік зустрічали весною з поверненням ластівочок.
Звичайно,там не тыльки християнська ідея... Перша ластівка - початок нового, язичницького року. Леонтович був не лише великим композитором, але й етнографом... Дякую за "диво", Катрусю!
Дякую,Олексо,за таку гарну інформацію...Читаючи Ваш твір, я ніби повернулася в дитинство, коли моя бабуся,(а вона була віруючою людиною),вчила мене і щедрувати,і колядувати,і Вечерю носити, а брата ще й посівати: та й багато розповідала і про Бога, і про християнські свята,які на той час були заборонені...
Гарний пізнавальний вірш. В мене десь мабуть є запис пісень тестя. Років 40 назад. Буду шукати і спробую записати. То не має пропасти. Дякую, за Вашу творчість!
Сі, ля, сі, соль, сі, ля, сі, соль…
Чути луну понад тополь,
Пісня сяга високих гор,
«Щедрик» співа радісно хор.
Сі, ля, сі, соль, сі, ля, сі, соль…
Пісня єдна тисячі доль,
За океан після летить,
Щоби Різдво там освятить.
Сі, ля, сі, соль, сі, ля, сі, соль…
Має народ цінний пароль,
Пісня живе вже сотню літ,
«Щедрик» манить всіх як магніт.
30.12.2018
Автор: Рубан-Оленіч І. І. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819568
Увагу на ті три ноти зветають не тільки ми з Ваи, Інно! Та інтерпретація їх може бути різною: тяжко розгадати ту тисячолітню (якщо не більше) загадку щедрівки...
Дякую, Олексо, за прекрасний і пізнавальний вірш!!! Прийміть найщиріші вітання з Різдвяними святами! Щастя, добробуту і сімейного затишку у колі рідних Вам людей! Гарних і веселих свят!!!