Якось давним-давно жила чудова попелюшка.Раптово вона закохалася у молодого за себе принца .Та у житті не склалося.Попелюшка плакала дуже сильно,аж серце боліло.Вона не змогла забути зраду коханого якого дуже давно любила.Але попелюшці прийшло на думці,щоб це все забути.Поступила у медичний коледж.Аж раптом вона закохалася в дуже симпатичного викладача який в не ї викладав англійську мову .Їхні погляди були завжди зачаровані.Попелюшка незмогла намилуватися собою.Адже літо стало для не ї болючим пеклом.Коли почалося навчання вона питала усіх про дуже чарівного викладача.Але раптом вона дізнається що він пішов з роботи.Попелюшці стало сумно .Вона сумувала за єдиним коханням,і це був її молодий викладач.Вона сумувала Зимою,Весною,Літом,Осінню.Всі 4 пори роки вона сумувала за ним бо дуже сильно його кохала.Навіть якщо вона його образила,але він не переставав їй писати бо дуже кохав чарівну попелюшку.Але раптом стук у двері в не ї в дома .І тут вона бачить єдиного свого принца викладача .Вона неочікувала що він до не ї приїде.Але тут сталось таке щастя що у весь світ може позаздрити їхньому щастю .Спочатку принц попросив руки і серця в її матері попелюшки,адже принц не міг бути без не ї.На наступний день принц освідчився чарівній попелюшці.У них було саме найкраще весілля у світі.Попелюшка не сумувала,більше тому що вона була поряд з принцом .Вона нарешті раділа життю,і дякувала Богові за долю.В них на світ появилися гарні дітки,адже дітей в них було аж троє.Жили вони довго і щасливо ,аж до самої смерті.
