Прилетіла зима білим лебедем,
Загадково спустилась згори.
Застеляв сніг поля тихим шелестом,
Вітерець з ним про щось говорив.
Танцювали сніжинки так весело,
Навіть місяць пустився в танок.
А зима вже гірлянди розвісила,
Засвітилось намисто зірок.
Ніч цим дійством також милувалася,
І робила на зустріч їм крок.
Вона радо до всіх посміхалася,
І сплітала з сніжинок вінок.
У цю ніч ми з тобою зустрілися,
Хуртовина довкола мела.
У коханні серця притулилися,
Все життя цим коханням жила...
Знов кружляє зима білим лебедем,
Замітає стежки білий сніг.
А душа в солов'їному щебеті,
Про кохання співає для всіх.
А душа в солов"іному співі
Про кохання співа та й співа,
Нехай взимку, в сніги й заметілі,
Нам кохання серця зігріва.
Така гарнюща пісня Танічко, що співаю про красуню
зиму, а в душі цвіте весна.Спасибі за цю красу.
Щастя Вам, натхнення й любові в новому році.
З Новим роком Вас!
Щиросердечно дякую Віталію!!! Так всім хочеться снігу, мабуть тому, щоб відчути по справжньому зиму. Адже коли сніг, то якось святково на душі... Гарних вам свят!!!