Мої думки
пурпурними нитками шиті,
Та кращої не має митті,
Коли співає соловей
та червоніють маки в житі.
Коли сороки на ланах,
Коли приходить літня злива,
Та медом пахне у садах,
Та зріє хлібом стигла нива.
Коли курличуть журавлі,
Коли у лісі день минає -
хоавє сосни у імлі...
Та дубом мовчазним хитає...
Коли земля засне невинно,
Коли закружить хутровина,
Коли проб’ється сонця промінь
В мою захмарену свідомість.
Та кращої немає долі,
Коли гуляєш з вітром в полі...
Коли летиш як птах у небо
Та повертатись вже не треба,
Бо всі хто треба ті з тобою
Немає в світі більше болю.
Є тільки шлях в небесні зорі
І тільки ті хто з нами поряд!
