Подобаються так прогулянки вночі
Коли на небі світить місяць ясно
І море зір, неначе ліхтарі, хтось взяв
І порозувшував на небі ,так прекрасно,
І ось ти йдеш , а свіжий вітер, так кумедно ,
Знову і знову бавиться твоїм волоссям
І щось шепочуть по дорозі всі дерева
Йдеш слухаєш : напевне - це мені здалося
І силует твій проводжають море тіней ,
І чути хвиль морських прибої десь далеко ,
І крики чайок , що у вишині шмигають ,
І відчуваєш , що на серці знову стає легко
І розумієш ти : о , як чудово просто , жити ,
Всі другорядні речі залишати у тіні дерев ,
Бо що приносить щастя - це ти добре знаєш -
Природа , віра , мрії сподівання і любов
Все , що було важливим , стало лиш банальним
Найважливішим бо є лиш насправді те -
Що ти живий здоровий і щасливий ходиш ,
На цій землі , радієш всьому що росте й живе
Бо всі матеріальні речі є лиш необхідністю ,
Вони важливі , але не настільки й то - не те
Бо все важливе не приносить смутку й сльозів
І не приносить зависті , війни , хворобів і смертей
І ані плачу не несе з собою , ані болю бо те ,
що всі важливим , необхідним називають -
Те завжди у гармонії із твоїм ближнім і з тобою.
