А я дівчинка Настуся.
Я нічого не боюся,
Бо з"явилася у квітні,
Коли цвітом навкруж квітне!
Світом правила весна,
Як у світ я цей прийшла,
Вмить одну всім дала знати,
Хто господар в нашій хаті.
Дівчинка я не ледача,
Бо активна моя вдача:
Люблю спорт і спів, і танці,
А на свята - в вишиванці!
Бо люблю я Україну,
Землю милу і єдину,
Що дала життя батькам, дідусям і бабусям.
Там мій рід, і я пишаюсь -
Українкою зростаю!
В мене друзів - повен стіг,
І люблю я їх усіх!
Як без друзів? Аж ніяк!
Я ж в родині - одинак!!!
Вмовте маму й татусЯ,
Щоб була а мене сестра...
А як ні, то хоч би братик,
Бо ж втомилася благати
Якби рідну душу мала,
Всього б її научала...
Ну а так... Суцільна драма
Не дає спокОю мама!
Н. Карплюк-Залєсова
13.11.19.
