Розправляють крила голуби -
незрадливі вісники любові.
Не шукай причин -
Люби!
Люби!
Хай Любов сягне твоєї крові.
Хай вона тече, як молоко -
від маківки по саміські п’яти,
вимивши останній рубікон,
на якому звикли зупинятись…
Хай торкнеться пам’яті зіниць
і благословить щасливе завтра
таїна найвищих таємниць,
нескінченна музика і мантра.
Приходити їй не борони,
будь, немов посудина порожня
і любов душею зачерпни,
хай вона наповнить атом кожний…
В місті, де танцюють голуби -
вісники любові, незрадливі,
не шукай причин -
Люби!
Люби!
Хай минуть тебе осінні зливи...
Признаюсь, Солнце, я чертовски суеверный!
Не прохожу под лестницей, не сыплю соль в окошко
И под подушкой прячу страх свой безразмерный -
Страх встречи с воплощеньем чёрной кошки.
Сонячна Принцеса відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Боятись слід не чорних кішок, Друже!
Ця забобонність губить - не рятує.
Пильнуйте, хай минає Вас байдужість -
вона на душі сонячні чатує...