Поглянуть в очі...
Зрозуміти все.
Куди вночі
Нас вітер понесе?
І місяць нам
Підсвітить шлях.
Десь там, пташкам
Розправив крила,
Летіть на кораблях
Наповнивши вітрила,
Шукати блиск у кришталях...
Терпіть несила,
Твого проміння
Жар палив...
Чому нас осінь не згасила?
А листопад не остудив?
Цей дотик терпкого вина,
Сп'янієм разом.
Ніжний котик,
Не піднімай мене зі сна.
Я буду тим незнанним пазлом..
Я твій наркотик...
Тишина...
Візьми за руку,
Не пускай.
Як той солодкий чай,
Цю сіру муку
Не пий додна...
Бо я прийду сюди без стуку,
Як прийде осінню весна...
Ти не одна.
Ти ж мій наркотик...
Тишина...
Гарно! 
