В сподіваннях даремних шукаючи щастя,
Знов виснажую душу пустими думками,
Для спасіння ковтнувши вина мов причастя,
Я рулетці життя кину фішку словами.
На «зеро» вкотре ставлю, на кону вся любов,
І круп`є пильно вовком так дивиться в очі,
Грішне серце-вудильник мріє лиш про улов,
Та зникає надія, як завжди до ночі.
Фішки вліво…Праворуч…Погляд вгору то вниз,
Не курю, а так хочеться з димом пограти,
Кожен день роль паяца, скільки ж тих антреприз?
А на фініші, ніби у шахах лиш мати.
Матюки із душі на вустах завмирають,
(У рулетці життя, чорний колір так часто,)
Поряд люди-гравці теж душевно страждають,
На зупинці надій не зіскочивши вчасно.
Круглі фішки залишу на зеленім столі,
Без грошей піду в безвість, як прийшов у цей світ,
Тільки шанс прошу справжній, Боже дай Ти мені,
Щоб у слові кохання не проріс пустоцвіт.
В сподіваннях «зеро»…Ставлю наче в останнє,
Вірю випаде щастя і програє круп`є,
Розмалює яскравіше день завтра сонце,
Що загляне вже зранку в грішне серце моє.
