За що я каятися маю? От не знаю. Охолов я
серцем і віру у людей втрачаю, всю надію лиш на власні
сили покладаю, і коли б"ють по лівій - не підставляю праву.
Кулаки завжди готові до удару.
За що я каятися маю? От не знаю. У чім про-
вина тут моя? Не знає спокою душа, немає у ній миру. Йде
запекла боротьба зі страхом. Страх душу розпинає, за завт-
рашній день, за нас з тобою. Готуємось до бою за гідність і
честь, за совість, за світлі почуття. О, яке протирічне життя.
Усе, що долею дається - не усе прийметься,
не приймається усе. Що скажеш ти на це?
Господи, у твоїх стіп усі тривоги і страхи скла-
даємо. Знаємо, що любиш ти нас такими, якими ми є. А ми є
ось такі немічні, сліпі, безпорадні. Ми шукаєм дорогу до тебе.
Відкрий нам небо, відкрий нам істини святі - для чого умирав
ти на Хресті, за що муки терпів і за кого кров святу пролив?
Та ж за нас з тобою. Відкуплені від смерті ми
дорогою ціною. Тож, бережімо той дар життя, щоб спасла-
ся душа. Спасай, Господи, наші душі. Ти ж прийшов у цей
світ, щоб нас спасти, а не засудити. Прости нам наші гріхи
і дорогою спасіння веди.
Слизька та дорога та мусимо йти. Йдемо.
І живемо ради миті одної, ради зустрічі отої з тобою, Госпо-
ди, з Любов"ю твоєю і тоді назвеш ти нас родиною своєю.
Гарно!. На жаль слизькадорога народу....Та все ж життя маємо в нагороду...І дай нам Бог розуму без гріхів жити...Поважати один одного і все благе творити!
Гарно!. На жаль слизькадорога народу....Та все ж життя маємо в нагороду...І дай нам Бог розуму без гріхів жити...Поважати один одного і все благе творити! 
