Нічого кращого немає,
За пісню, що душа співає,
Співа, мов соловей в гаю,
Й оспівує любов свою.
Душа співає про смереку,
Про ту свою весну далеку,
Про ту стежину у житах,
Про молоді своі літа,
Про почуття що з серця линуть,
Про рідну Неньку-Украіну,
Про все святе що в мене є,
Співає серденько моє.
А іноді вона й заплаче,
Згадає доленьку свою,
Якби лише ніхто не бачив,
Як виллє біль, печаль свою.
Та й знову серденько сміється,
І знову з серця пісня ллється,
І знов співають солов"і,
У зболеній душі моій,
Отак, між сміхом і сльозами,
Живе згорьована душа,
І розливається піснями,
Свій біль ховаючи в віршах.
Отак і в мене поміж сміхом,
І поміж гіркими слізьми,
Ховаю біль й собі на втіху,
Лечу з підбитими крильми.
Нехай дорога коротенька,
Та знаю я, що долечу.
Поки співає ще серденько,
То я лечу і я живу..
Нічого кращого немає,
За пісню, що душа співає,
Співа, мов соловей в гаю,
Й оспівує любов свою.
Так майстерно написали!!! Дуже сподобалося! Так чуттєво, ніжно і з любов*ю!!! Нехай завжди ваша душа співає і ніколи смутку не знає!!! Всього вам самого найкращого, пишіть, творіть а ми будемо читати!
Спасибі Танічко, для Вас,
Душа співає в любий час,
Поки живуть в душі пісні,
Співати радісно мені.
Пісні моі неначе діти,
Ще хочеться життю радіти,
І вранці і в вечірній час,
Співать готовий я для Вас.
Спасибі Ганнусю.
Пісні для того й створюють щоб іх співали, а от коли іх
співатимуть залежить від того коли люди піднімуться на
той рівень культури, коли будуть співати не про червячків, а справжні украінські пісні.
Щастя Вам Ганнусю, здоров"я, натхнення.