Серпневий день струмує ще теплом,
Хоч ранки вже ковтають прохолоду.
У небі птах махнув до нас крилом,
Пожовкле листячко лягло на воду.
Ліс вже дрімає, але ще не спить,
В повітрі пахне прілою травою.
А захід сонця - дивовижна мить,
Одна лиш мить, в якій ми тільки двоє.
"Ти мій" - летять із уст увись слова,
Кохання накриває пеленою.
У відповідь шепочеш: " Ти моя"
Я все життя живу лише тобою.
І неважливо - осінь, чи зима,
Чи дощ, чи сніг, хіба у цьому справа.
Важливіше - зустрілись недарма,
Любов на тім шляху на нас чекала...
Я у захваті! Я ще мало знайома з Вашою творчістю, але хочу заявити - це перлина. Чудові порівняння, за допомогою яких повністю поринаєш до створеної картини подій, рівний ритм, радість за літ.героїв.