Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ І СЕЛО ВЕРХНЯ СТИНАВА» - ВІРШ


Крилата: КАЗКА «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ І СЕЛО ВЕРХНЯ СТИНАВА» - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА «СВЯТИЙ МИКОЛАЙ І СЕЛО ВЕРХНЯ СТИНАВА»

Було це дуже давно, ще у XIII столітті. На одному із прикарпатських хуторів жив чоловік, якого звали Іваном. Мав він великий плодовий сад, поле, де сіяв жито й гречку, вулики, в яких розводив бджіл. Жив небідно, щось сам споживав з того, що збирав, а щось і продавав. Якось серед ночі до Іванової хати ввірвалися грабіжники. Зв’язали вони руки господарю, забрали гроші, котрі той тримав у хаті, й найцінніші речі. Як спакували награбоване до великої торби, то облили помешкання бджоляра нафтою, вирішили спалити його разом із господарем. Зрозумів Іван, що його життя висить на волосині, став благати грабіжників: «Не залишайте мене тут помирати важкою смертю – у вогні живцем горіти, від диму задихатись. Як не можете мене живим лишити, то вже краще киньте мене з гори в річку. Це буде легша смерть. А я вам за це дам образ святого Миколая, котрий мальований грецьким художником. Він не звичайний! Як клякнути перед ним і попросити щиро про якусь важливу річ, то матимеш її». «А де ж цей образ? Щось не видно його в хаті». «Він на горищі, в коробці під сіном». «А чого ти його там тримаєш?» «Якось про нього дізналися чужинці й захотіли викрасти, після цього я його заховав, а розпустив чутки, що продав». Поліз один із грабіжників на горище, знайшов образ. Стали радились зайди між собою, що робити із власником чудотворного образу, та й вирішили, що повинні сповнити його волю. Троє їх було, тих розбійників. Сіли вони на коней, чоловіка зі собою взяли – зі шнуром на руках і ногах, зі кляпом у роті. На горі, над річкою, спинились. Той, що віз Івана, зняв його з коня та й кинув у воду зв’язаним. У другого торба в цей час засвітилась, та, у якій образ святого Миколая був та інші Іванові речі. «Що за чудо?» - подумав грабіжник. Витягнув образ, а намальований святий ніби ожив, нахмурив брови, глянув грізно. Налякався грабіжник, кинув образ у річку і торбу з грошима та сріблом-златом теж, шарпнув коня за вуздечку та й помчав. За ним і друзі його-розбійники, що також неабияк переполохались. Іван, летячи вниз, молився: «Святий Миколаю! Я тебе благаю, не дай впасти та й пропасти, вирятуй мене, а я церкву тобі поставлю і про чудо твоє розповім людям». І тут ураз шнурки з рук Іванових спали, він пішов під воду. Але за мить виплив і побачив, що на воді, біля нього, човен стоїть, а з човна світло йде. Заліз чоловік до середини. А там торба з його речами і образ святого Миколая. Притулив до себе той образ, розчулився, заплакав. «Дякую тобі, свят-отче», - мовив. І здалося Івану, що святий Миколай усміхнувся й підморгнув йому. Повеселів бджоляр-садівник, взяв весла в руки та й наліг на них. Плив човном, поки не стомився. А як геть обезсилів, поклав весла до середини, ліг на дно, накривши груди образом, і задрімав. І приснилося Іванові, що він стоїть на березі, де росте дерев, а до нього зі сокирою в руках йде святий Миколай. Як підійшов на відстань витягненої руки, то сказав: - Бери сей інструмент, чоловіче, стинай дерева і будуй собі житло. Вулики постав, сад посади, людей приваб до цієї місцевості, яку сам Бог нині освятив, і я поблагословив, й не забудь про те, що мені пообіцяв. - Про церкву? - Так. Зведи її. І скажи людям, щоб ходили туди молитися, щоб ростили віру в своїх серцях і не тільки віру, а й любов, щоб робили добро одне одному, бо без любові і добрих діл віра мертва. - Гаразд. Тільки це промовив Іван, святий зник, а він пробудився. Надворі посвітліло. Ранок прийшов. Згадав собі чоловік, що з ним трапилося вночі. Сів, взяв до рук весла, привів човен до берега. А на ньому і справді дерева густо стоять, як це було у сні. Витягнув Іван плавзасіб на сушу. Взяв торбу і образ до рук. Що далі робити? Куди йти? Як бути? Можна було б дім будувати, та де сокиру взяти? Тільки про це подумав, як щось гепнуло позад нього. Оглянувся, а це те, що йому якраз і потрібно – топірець-молодець, заточений кінець. Помолився Іван, подякував Богу та Миколаю і взявся до діла. Весь день сокира, як зачарована, працювала в руках чоловіка. До вечора ділянку собі нею очистив, зробив сякий-такий курінь. «На перших порах вистачить», - подумав. Малини нарвав (недалеко росла), наївся й ліг спати. Отак щодня звідтоді зранку до вечора й працював, у лісі їжу собі шукав. Помаленьку став обживатися. Хату поставив, вулики змайстрував, коня купив, людей приманив, оженився у сорок літ, дружина йому дітей народила – трійко. Радів! Дуже! Став жити ще краще, як жив на хуторі. У тутешніх лісах було багато грибів, ягід, водилася різна дичина. В річці – плюскалася риба. Багатим виявився край, де Іван поселився, і з красивими краєвидами – і ліс тут, і гори, і річка-стрічка. Птахи спів сіють. Квіти цвітуть. Суниці червоніють. Бджоли гудуть. Коли вже село виросло, наповнилося людьми, назвали його Стинавою. На місцині, що знаходилася трохи нижче від їхньої, теж стали селитися люди. Вони так само стинали дерева, які там росли при річці, будували хати, садили сади, копали городи. Щоб чужинці не плутали місцевості, що знаходилися поряд, те село, де оселився першим Іван, назвали Верхньою Стинавою, а те, що з’явилося пізніше, Нижньою. Церкву чоловік-бджоляр, як і обіцяв, поставив. Працювали на її будівництві всі – і мешканці Верхньої Стинави, і мешканці Нижньої. Образ святого Миколая, мальований грецьким художником, Іван віддав до церкви. Коли її освятили, то вночі чоловікові був сон, в якому він знову бачив свого улюбленого святого. Той стояв у ризах на повен зріст і якусь хвилину мило усміхався Іванові, а тоді промовив такі слова: - Ти все зробив добре, чоловіче. Я оберігатиму тебе, твою родину, місцину, де ти живеш, і люди, яких привабив. Також благословлю кожного, хто ступить сюди ногою, зайде на молитву до храму святого, але при одній умові: і місцевий, і прибулець має пам’ятати про три речі, які є дуже важливими для добра людини, для її життя у вічності, якими потрібно керуватися повсякденно й уміло – це віра, любов і діло. Попросили написати казку на цю тему. Хай Бог благословить її, хай живе і служить для добра.

ID: 844205
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 06.08.2019 10:11:04
© дата внесення змiн: 22.08.2019 16:01:16
автор: Крилата

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (47)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 06.08.2019 - 20:09
12 12 Цікаво! friends give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
Крилата відповів на коментар Ніна Незламна, 07.08.2019 - 12:30
Дякую вам,
Ніночко. Гарного вам дня. 21 39
 
Володимир Кепич, 06.08.2019 - 16:54
цікава казка про Верхню Стинаву що через гору з моєю малою батьківщиною Нижнім Синьовидним give_rose
 
Крилата відповів на коментар Володимир Кепич, 06.08.2019 - 20:00
12 23
 
Життєва казка. smile wink
 
Крилата відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 06.08.2019 - 16:47
Дякую. Добра вам.
 
яся, 06.08.2019 - 12:09
12 22 22 friends
 
Крилата відповів на коментар яся, 06.08.2019 - 16:47
Дякую. Трішки відредагувала. 39 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори