Сонце палає, Нудьгу надихає, Що стане в душі тягарем. Втомилися ніжки, Та лишилось трішки До цілі, куди ми ідем. Щоб знов розпочати Весь день працювати, Забувши що десь там вгорі Шар дивний палає, Нудьгу розганяє, Дарує блаженство душі.
ID: 843918 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 03.08.2019 18:15:34 © дата внесення змiн: 03.08.2019 18:15:34 автор: Дмитро Коробейніков
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie