Пісня солов’я і крик дитини,
Мама це сприймала, як святе…
Постають в очах моїх картини,
Спів і крик в моїй душі цвіте.
Соловейко в лузі на калині,
Витинав, як справжній корифей.
Крик отой, де губи майже сині
Замовкав, торкаючись грудей.
Покормила і заколисала,
Усміхалось сонне немовля.
І раділа, хоч вночі не спала,
Йшла до сну під пісню солов’я.