Сьогодні я крапля на склі твого авто,
Сьогодні я вітер, що огортає тіло.
Я твоє душевне, твоє німе кіно,
Я твоє учора, що в вирій злетіло.
Сьогодні в надії сміється з мене дощ
І ніжно схиляє летіти в небо душу.
Та навіть те небо не знає моє "щось"
Від чого шукати я свої крила мушу.
Сьогодні, учора, думки про наше завтра.
Я вільно-невільно шукаю своє поле.
Чому досі бачу, як перед щастям варта
Кидає у мене чергове своє горе?
Я можу летіти, але боюсь зупинок.
Над прірвою відчай, над прірвою ми.
Я хочу мелодій без таких заминок,
Без страху із літа злетіти до зими.
Ти моє проміння, вогонь самотній ночі,
І пам'яті спокій, що огортає світлом
На шляху до неба, я прошу твої очі
Залишитись в пам'яті попутним вітром.
