Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ян Грудек: Туман - ВІРШ


Ян Грудек: Туман - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 29

Пошук


Перевірка розміру




Туман

Туман Туман. Що в ньому є такого, Чому він лякає? І хто знає його силу? А силу він має. Має силу він над часом І над тим, що було. Нам того не зрозуміти. Було – то минуло? Кажуть люди – то неправда! Вони так рахують, Бо не знають тої сили, Не знають, руйнують. Те руйнують, що не хочуть, За правду признати. А що було, і що буде, Хіба нам те знати? * Чи можливо покохати, Того, що минуло, Того, що не може бути, Можливо й не було? Того, хто прийшов до тебе, Того, хто немає Для людини. Як те знати? Хто кохає, знає. * Вечір. Сонце за горбочком, Все спати лягає. А ставок, поля над яром, Туман покриває. Стало тихо. Ніби часом, Все чогось злякалось, Все що бігало, літало, Стихло, заховалось. Став – як скло. По ньому хмара, Пливе, зупинилась, І лягла, хіба спочити, Бо за день втомилась. Ніби небо опустилось. А зорі? Немає… Було все, нема нічого, Час відпочиває. Зупинився, досить бігти, Не втечеш від себе. Час, він тільки для людини, Для тебе, для мене. Для букарки, для травинки Його і немає. Час для того, хто рахує. А що – сам не знає. * Всі казали – він дурний, Ти його не слухай. Він такого розповість, «Натре» тобі вуха. Все що каже – то неправда, Таке не буває. А я слухав, йому вірив. Рацію він має. Він завжди ходив в туман, І чомусь до яру. Я боявся з ним ходити В туман, як у хмару. Все здавалось, в ньому страшно, Батьки не пускали. Може й добре, може й зле, Можливо щось знали. Жаль, а з ним я не ходив, (Що з дурним гуляти, Потім будуть у дворі, Й мене таким звати). Він приходив, все сумний. І завжди під ранок, Мовчки сяде у дворі, На ослін, під ганок. І мовчить. Сказати хоче, А ніхто не слуха. Хіба є до нього діло? А для його – мука. Що ніхто не розуміє, І ніхто не знає Те, що робиться в душі У нього. А має, Має серце він велике, І добре, і щире. І собою непоганий. Лице в нього миле. І дівчата заглядали До нього, до хати. А він їм розповідає… Дурень! Наплювати Їм на те. Неінтересно, Слухать небилиці. Інтересно їм що вчора, Було у крамниці. А то меле що попало, Казок начитався. Хто буде з таким гуляти? Так один зостався. * Я, чомусь, не дуже падкий, Бігати в футболі. Чи здоров’я Бог не дав, Чи така є доля. Він тому мене примітив, Підійшов до мене, І чудно так розповів, Про туман, про себе. А я слухав, і мовчав. Як те зрозуміти? А, хай мовить, що придумав. Брехати так вміти. Треба вчитись. А як правда? Мурахи по шкірі… Після того він пропав. Розповім по мірі. * Ось і розповідь: «Любив я, До ставу ходити. Візьму вудку, хліба з салом, Йду рибу ловити. Чи то вранці, чи під вечір, На нічну рибалку. Візьме батько мій з собою. Так – привчився з малку. Все ходили на ставок, На річку - то рідко. На ставку, там дуже гарно, Пройдешся не швидко. А там яр. Козацький зветься. Чому так назвали? Кажуть люди, козаків, Турки порубали. Бо тих мало, тих багато, А хлопці завзяті. Так залишились у ярі, Турки були кляті. Біля ставу був маєток. Тепер там руїни. Жив козацький старшина. Що з ним сталось? Нині, Вже ніхто не розповість, Бо не пам’ятає, Тих що знали – вже нема. А нині - хто знає. Чи то правда, чи то чутки, Люди розпустили. До маєтку, і до яру, Одні не ходили. А по вечері, є чутка, Голоси гукають. Як порубані козаки, Когось проклинають. І буває, по ночам, Дівчина блукає. Попадеться хто на очі, Навік пропадає. Скільки був на тому місці, Не було нічого, А недавно у тумані Побачив такого!.. Сталось так. Пішов до вітру. А туман стелився, Я не встиг і оком глянуть, Дивлюсь – заблудився. Ось на маєш! Таке треба, Що зі мною стало!? Тут бував я кілька раз, На, і заблукав я! Клята стежка десь пропала, Як би ніч, не видко. Як по правді, то злякався, Поспішив я швидко. І штани я з переляку Зіпсував. Так було. Як почув я голоси. І як вітром здуло. Як рвонув я з переляку, В будяк головою. Лежу ничком, тихо стало. Мацаю рукою. Лоб став липкий, штани – мокрі, Туман - пропадає. Видно стежку. Підіймаюсь, Йду, куди – не знаю. Ось садочок, там руїни… Ба! Стоїть будинок! Ноги стали як залізні. Спав туман, все видно. Я сто раз був в цьому місці, Не було нічого! Були тут одні руїни. А бачу такого… Не скажу що я герой, Стою – не рухнуся. Чую, голос недалеко, Аж трясусь – боюся. Бачу … дівчина. А гарна… У косах - віночок, По вишневому садочку, Гуляє… Так хочу, Підійти, а страшно стало. А як залоскоче. Кажуть люди, так русалки, До хлопців охочі. Кажуть люди, так буває, Підійде гарненька, Потім хлопець з глузду зійде, І в воду, тихенько. Так заманить, не повіриш. Що вже з глузду з’їхав. Може так зі мною вийде? Сам собі не віриш. Так стояв, завмер, боюся, Не знав що робити, А у горлі пересохло, Водиці б попити. Не попросиш. Навкруг тихо, В маєтку нікого… Ніби люди мають бути. Не бува такого… Ніби ранок. Сонце сходить, Птахи заспівали. А вона… росою вмилась, Косу заплітає. І щось гарне так співає, Тихенько, про себе… В мене ноги затекли, Рухатися треба. А тут тихо. Тільки чути Як серце гуркоче, Ось – ось вискочить із грудей… По спині лоскоче. Чи комаха забралася, Не дає покою, Я рухнувся. В лице гілка, Її я рукою. Підвернувся, впав на землю, Скочив з переляку… Підняла дівчина очі. Дременув зі страху. На ставку, весь в будяках Лежу на травиці. Брудний, мокрий, в синяках, Переляк на пиці. Як до ставу повернувся? Був туман, чи снилось. А яку дівчину бачив… Піду краще, вмиюсь. Що в маєтку побував, В тім не сумніваюсь, Переляканий тікав, Таке було, каюсь. Штани свої зіпсував, Будяків набрався, А ще парубок, козак, Чого так злякався? Бач, привиділось такого, Чого не буває, А маєтку там немає! Це в нас кожен знає. Ось тобі і розповів, Кажеш з глузду з’їхав? Більш нікому не скажу, А то буде сміху». * Кажуть люди, таким станеш, З яким поведешся. Кажуть люди, дурним будеш, Як вина нап’єшся. Кажуть люди, не ходити, Туди, де не кличуть, А як підеш, то лякатись, Козаку не личить. * Чи, про яр казали правду, В старих запитався. Тільки кажуть не ходити. А він все ж зібрався. Впали в серце карі очі, І світ став не милий. І він знову біля ставу, І туман йде сивий. * «Знову стежка, і маєток, І знову дівчина, Підійшов, набрався сили. А дівчина мила… Моє серце почуває, То є таки доля.» І полетіла душа, Як пташина в поле. І у полі тім зустріла, Ще одну пташину. І піднялися під хмари… І вже пісня лине. Лине пісня над полями, То душа співає. І людина, що кохає, Увагу звертає. Тільки сонечко сховалось, Пора повертати, І туман, в садок заходить, Хоче роз’єднати. Роз’єднати хоче долю, Серце розірвати. І розвести половини, До старої хати. А їм добре, і не підуть, Вони за садочок, І в обох на голові Гарненький віночок. Тільки сонечко сховалось. Туман покриває. І в тумані як у хмарі, Обоє зникають.

ID: 839979
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 25.06.2019 16:44:46
© дата внесення змiн: 25.06.2019 16:44:46
автор: Ян Грудек

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (35)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Galkka2, 25.06.2019 - 21:40
У тумана свої чари..... 32
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Нові твори