Тихим шелестом шумить літній дощ,
Струмками дощинки з стріх стікають.
Дзюркотливо шумлять стікаючи вниз ,
І десь поміж трав потім зникають.
Заворожує мелодія дощу,
Що землю водою напуває.
Оживляє гірську природу Карпат,
Озоном повітря наповняє.
Як гарно стояти під теплим дощем,
І лице під нього підставляти.
Та вмиватися з насолодою ним,
Аж поки по тілу почне стікати.
Тихою музикою падає дощ,
Десь в горах лунає громовиця.
Ромашка білим цвітом зацвіла,
Починається в полях косовиця.
По мокрому асфальті спішиш ти.
Голосно стукіт підборів лунає.
А навкруги піняться пузирьки,
Та дощ, що твою постать ховає.
Тихою музикою шумить дощ,
Сухої нитки на мені немає.
Хоч промок уже неначе той хвощ
Та радість в душі моїй не зникає.
Чудовий дощовий шедевр! Приємно згадати як в дитинстві на відпочинку в селі,
