(Вільний переклад романсу з к/ф "Ми з майбутнього")
https://www.youtube.com/watch?v=aw-oTYTZ-ag
Тобі я вдячна, добрий друг,
за те, що був ти, дійсно, другом.
За розставання без напруг,
за світло місячне над лугом.
За сад, де падали зірки,
куди я йшла, забувши втому,
за біль, що в пісні ліг рядки,
за спокій, що прийшов потому.
Я вдячна, що любов твоя
допомогла про сум забути,
за те, що вигадала я
тебе таким, яким не був ти.
Оригінал:
За всё спасибо, добрый друг,
за то, что был ты вправду другом,
за тот в медовых травах луг,
за месяц тоненький над лугом.
За то селенье над рекой,
куда я шла, забыв про усталь,
за чувства, ставшие строкой,
за строки, вызванные чувством.
За то, что мне любовь твоя
порой была нужнее хлеба,
за то, что выдумала я
тебя таким, каким ты не был.
Чудовий вірш! Я вважаю, що переклад на українську мову звучить природно, незалежно від зв’язку з першоджерелом, при цьому, більш «рівно» і гармонійно. Милозвучний, мелодійний твір прекрасний.
