Дорога в кожного своя... біжить у світ широкий.
В тебе - твоя, в мене - моя... на ній є наші кроки.
Вона біжить, немов потік, її нам не спинити.
Як хороше у світі жить, якщо вмієш любити!
Дорога в кожного своя, засіяна хлібами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами...
Біжить вона і через гай, там де в танку берізки.
Над ними грозами шумлять і ллють хмарини слізки.
О, скільки тут усього є... йому можем радіти.
Як хороше у світі жить, якщо вмієш любити!
Дорога в кожного своя, засіяна хлібами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами...
Дорога в кожного своя, тут радощі й печалі.
Отримаєш, що заслужив... не завжди, що чекали.
Життя всіх мудрості навчить... бо ми ж його є діти.
Як хороше у світі жить, якщо вмієш любити!
Дорога в кожного своя, засіяна хлібами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами.
Тут чути пісню солов'я і ніжний голос мами...
Надійко, вітаю Вас іще з однією нашою піснею.
Спасибі Вам за такі гарнющі слова.
Щастя Вам, натхнення, нових гарних віршів і пісень,
а пісні міцні крила і високого швидкого злету.
"Життя всіх мудрості навчить" - крутезно сказано...
Чудова пісня, Надійко! 
