Карбує крок тридцята Новоградом,
Одна сім'я - солдат і офіцер.
В святковий час, в День Пам'яті парадом
Ідуть в строю бійці ОМБР.
Захоплення не скрити на обличчі
Притихлій на бруківці дітворі.
Для них каштани мирно палять свічі
І ластівки гасають угорі.
А там міняють дизелі, в тридцятій,
Спішать броню поставити на хід.
Ще місяць - і погрузяться солдати,
Потягнуться у поїзді на Схід.
В боях було відстояно тобою
Лице твоє і честь, ОМБР.
Де кров лягла на соняшник росою,
Там мак цвіте між злаками тепер.
І буде хай закрита для дитини
Ціна святкових залпів, холостих -
Палаючі в степу бронемашини
І ті, хто їх покинути не встиг.
А нині йде шеренгами заміна -
Тарасів дух у полум'ї не вмер!
Ідуть твої солдати, Україно,
Озброєні бійці ОМБР.
Ніякої... В сучасної влади інші завдання. Їм треба випити з росією мирову і залишитися в зоні російського впливу. Бо більше ніхто їх не захистить від законів цивілізованого світу.
Гордо, патріотично. Тільки абревіатуру ОМБР- добре було б розшифрувати -пояснити в зносці. Здогадуюся, що це військова бригада, але точно не знаю назви. А вірші гарні.
Окрема Механізована БРигада. Тисячу вибачень, Світлано! Я чомусь мало цікавлюсь що жінки кидають в горшки коли варять борщ. То так само, я думав що і жінки не будутьь цікавитися такими питаннями. Але все таки, дуже приємно що Ви заглянули!