Пролітають літа...
Крутить кола планета...
І життя йде вперед...
Не забуть ті роки...
Ветеранам війни,
їх дружинам і дітям,
Не забути повік,-
і старим,й молодим...
Пережить довелось,-
їм роки ті буремні,
І дороги важкі,-
довелося пройти...
Ветерани війни,
ваший подвиг безсмертний,-
В наших душах й серцях,-
є і буде завжди!
Не забулись бої,
і той день Перемоги,
Ви раділи й тоді,
хоча й сльози були на очах...
І сьогодні, й тоді,-
є одна Перемога:
І для тих, хто її
здобував на фронтах,
І для тих, хто в тилу,
працював й кував зброю,
Й хто її здобував,
у партизанських лісах,
І для тих, хто страждав
у фашистській неволі,
І для тих, хто поліг
у жорстоких боях...
Я вітаю усіх
з славним Днем Перемоги,
І бажаю наснаги
і сили, й добра...
І безхмарної всім
у майбутнє дороги,
Відійде назавжди
від усіх хай війна...
Дякую,Валю! На жаль відходять і ветерани. Я раніше ніколи не пропускала заходів присвячених перемозі, а тепер лише слухаю по радіо,читаю в газетах,а ходить на урочистості сили немає...
Дякую,Леоніде! На жаль їх залишається все менше й менше.Неподалік від мене живе їх ще двоє:одному 97-й рік, а другому 93-ій. Раніше вони були дуже активні,я з ними постійно спілкувалася,а тепер уже лише розпитую їхніх домочадців,та передаю привіти,вітання і побажання...
Пройшло 74 роки. Плюс 17, що було в сорок п'ятому наймододшим. Зараз 91 наймолодшим. А чоловіки взагалі менше живуть. Не дивно, Валентино, що їх так мало.Пройде ще трішки, і не буде зовсім. Тільки в пам'яті залишаться. Час іде невмолимо...