Якщо мене розлюбиш ти колись,
Чи в серце моє сумніви поселиш,
Забуть мене, прошу, ти не барись,
Своє ти серце цим пораниш.
Нехай не буду знати я про це,
Бо ще не всі слова тобі сказала.
Можливо, троне душу ще слівце,
Яке давно в душі своїй сховала.
А час жаданний так і не прийшов,
Сміливості не мала, щоб сказати,
А, може, він давно уже й пройшов,
Нема тоді потреби його знати.
А час міняє швидко ніч на день,
Біжать життя секунди безупинно,
А ми завжди чогось в житті все ждем
І віримо у здійснення страшенно.
Коли, здається втрачені надії,
Ми, затаївши подих, все ще ждем.
І молим бога: хай здійсняться мрії,
Бо вірою й надією живем...
Коли, здається втрачені надії,
Ми, затаївши подих, все ще ждем.
І молим бога: хай здійсняться мрії,
Бо вірою й надією живем... Чудово, Надійко! Зі святом!
Чудово!!!
Коли, здається втрачені надії,
Ми, затаївши подих, все ще ждем.
І молим бога: хай здійсняться мрії,
Бо вірою й надією живем...
ЗІ СВЯТОМ ВАС!
Не завжди! 
