Прости, мій Боже (Переклад поезії А. Іванов)
Прости мене, мій Боже... знову каюсь,
Правдивих слів ніяк я не знайду,
Де кожен раз все більше я страждаю,
Коли в чужеє серце забреду.
Буває біль - а може Боже муки,
Природа - мати все ж бере своє,
Та годі вже... достатньо запоруки,
Обірветься терпіння все ж моє.
Життя нового, Боже, не бажаю
І в цім нічого також не знайду,
Хто винен щось, його я все ж прощаю
І в світ смирення Господи прийду.
І кожен раз себе таки питаю,
Коли в чужеє серце забреду,
В душі, мій Боже, все ж тобі покаюсь,
І слів потрібних знову не знайду.
(С) Леся Утриско
О Боже мой, прости, я снова каюсь
И нужных слов опять не нахожу,
Но с каждым разом я сильней терзаюсь,
Когда в чужое сердце захожу.
Бывает, так мучительно и больно,
И мать Природа требует своё,
Но хватит, точка.Всё! С меня довольно,
Урвалось, вдруг, терпение моё.
Я новой Жизни, точно не желаю
И в этой, ничего не нахожу.
Кто должен мне остался, их прощаю
И в мир покоя, тихо ухожу.
Я каждый раз сильнее всё терзаюсь,
Когда в чужое сердце захожу.
В душе и перед Богом так же каюсь
И нужных слов, я вновь, ненахожу...
A. Ivanov. @ А. Іванов
Гарний переклад.
Життя нового, Боже, не бажаю
І в цім нічого також не знайду,
Хто винен щось, його я все ж прощаю
І в світ смирення Господи прийду. Простіть мене, а я прощаю Вас!
Простіть мене, а я прощаю Вас! 
